У Вашингтоні тривають щорічні збори МВФ і групи Світового банку, пише у своєму блозі на "Новому часі" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Що потрібно зробити українській владі, аби на наступних зборах восени не було знову соромно за втрачений час? І чи потрібно взагалі щось робити?

У довгостроковій перспективі усім нам хотілося би, щоб Україна могла жити без кредитів, а політична верхівка забезпечувала фінансову стабільність та економічне зростання.

Але зараз наша країна в очах тих, хто довкола, на жаль, усе частіше має вигляд наче хвора на алкоголізм – отримавши кошти, ми їх відразу витрачаємо, а коли настає час розплати (похмілля) йдемо шукати ще грошей.

Так далі тривати більше не може.

Читайте також: Чому Україні потрібні МВФ і його кредити

У найближчі роки Україна має сплатити рекордну суму за зовнішніми боргами: у 2018-2019 роках – $10 млрд, у 2020-2021-х – іще $13 млрд. Без нових кредитів державі не під силу розрахуватися за цими боргами. Вибір кредиторів невеликий: лише підтримка МВФ дає позитивний сигнал для інших міжнародних фінансових партнерів. Тож якщо припинення співпраці з МВФ стане реальністю, в нас залишиться лише один шлях – дефолт. Це значить глибока фінансова криза та руйнування економіки.

Іншого вибору немає.

І ті, хто кажуть "Протримаємося! Гривня стабільна, кошти в бюджеті є! Ніякий МВФ нам не потрібний" відверто маніпулюють громадською думкою. Адже є економічні фактори, яким ми маємо завдячувати такій умовно стабільній ситуації. Насамперед це минулорічне розміщення українських єврооблігацій на $3 млрд, яке урядові вдалося провести на хвилі підтримки України після надання останнього траншу МВФ.

Зараз на порядку денному два найголовніші завдання для України. Це – домашня робота, без якої мова про наступний транш не йде: створення антикорупційного суду та приведення тарифів на газ для населення до ринкових. Строки реалізації цих завдань цілком реалістичні для того, аби вже влітку Україна отримала до $2 млрд фінансування від МВФ.

Читайте також: Диктат МВФ проти мрії корупціонера

Із цих завдань справжню проблему для влади становить створення антикорупційного суду, адже він зламає вкорінені практики безкарності для посадовців. Якщо страх перед покаранням переможе страх перед глибокою фінансовою кризою через дефолт, наш країну можуть чекати вкрай темні часи.

Але базовий сценарій оптимістичніший. Радше за все влада все ж таки усвідомить можливі наслідки дефолту, прийме необхідні закони й до середини липня ми отримаємо новий транш МВФ. Можна припустити, що це буде останній транш за цією програмою, а нову зможе підписати вже новий президент та уряд після виборів-2019.

Головне, почати лікувати не симптоми, а хвороби української економіки.

Інакше буде як у Шри-Ланці – 16 програм із МВФ за останні 50 років.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org