Офіційно: екологічна політика в Україні неможлива.

Саме такі висновки напрошуються після розгляду мого запиту щодо стану виконання ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» заходів, що прописані в останньому отриманому підприємством дозволі на здійснення викидів у атмосферу (грудень 2015 року).

Читайте також: "Ахметов, зупини екологічний тероризм". Акція протесту в Києві. ВІДЕО

Виявляється, представники ДТЕК «Дніпроенерго» не допускали працівників Державної екологічної інспекції України (ДЕІУ) на територію Придніпровської ТЕС для проведення позапланових перевірок, які мали відбуватися з огляду на численні скарги дніпрян на гарячу лінію установи. Це є прямим порушенням Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таке неподобство із блокуванням роботи держорганів відбувалось двічі: у вересні 2016 та у листопаді 2017 років.

Працівники інспекції звертались щодо цього до поліції. Перевірки ДЕІУ відбуваються, але лише планові, хоча навіть їх вистачило працівникам інспекції для того, щоб зафіксувати понаднормові викиди в атмосферу з боку Придніпровської ТЕС. 
З огляду на це виникає три риторичні запитання.

По-перше, яким чином взагалі може серйозно розглядатися питання отримання ДТЕК «Дніпроенерго» нових дозволів на викиди в ситуації, коли підприємство перешкоджає державному контролю за власною діяльністю в питаннях, від яких залежить життя і здоров’я багатьох людей?

По-друге, як за таких умов взагалі може виконуватись Національний план скорочення викидів, якщо держава не здатна забезпечити елементарний контроль у цій сфері?

І, нарешті, куди переїхати тому мільйону українських громадян, який мешкає в Дніпрі і змушений дихати всіма цими викидами за умов повного самоусунення держави від забезпечення належного контролю та результативного покарання за порушення встановлених правил?

Читайте також: Серед найбільших платників податків України – жодної компанії Ахметова. ІНФОГРАФІКА

Ефективна держава – це не лише прозорість і підзвітність, але й суворий контроль за дотриманням законів та покарання їх порушників. Останнього ми поки не бачимо.

Великий бізнес – це велика соціальна відповідальність перед громадами, в рамках яких він оперує. Особливо коли це такий бізнес, як теплові електростанції, що викидають тонни забруднень в атмосферу. І у випадку Придніпровської ТЕС відповідальністю тут навіть не пахне.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org