Три нотатки щодо сутичци в центрі Києва, яка, на мою думку, може стати новою "врадіївкою" і є проявом системніших проблем в Україні.

(1)

Справа щодо самого інциденту з побиттям Мустафи Найєма – це не питання національності нападників чи постраждалого. Із повідомлень в медіа, це конфлікт, де з усіх сторін українські громадяни. Це тим більше не питання статусу потерпілого чи (гео)політичної афілійованості нападників.

Це питання побудови інститутів – правил, які діятимуть незалежно від прізвищ. Доки цього не станеться – кожен громадянин, навіть нібито захищений статусом, може стати жертвою, в той самий час як конкретним групам нападників подібні речі сходитимуть із рук.

Що може зробити кожен, аби зменшити загрозу? Перший крок до побудови цих правил – це визначити, кому можна довірити таке завдання. За рік президентські, за півтори роки парламентські, за два – місцеві вибори. Історія голосувань щодо судової реформи; антикорупції (читай: обмеження свавілля) в, але не тільки в, енергетиці; прозорості та підзвітності (закон про вибори за відкритими списками, підтримка фінансування Суспільного тощо), – ось критерії для визначення за кого голосувати на наступних виборах. Навіть якщо за день до виборів одномовні під камери поб'ють іншомовних.

(2)

Тепер про те, про що багато хто хотів би поговорити, скориставшись інцидентом як приводом – про інклюзивність українського суспільства, зокрема щодо тих, хто народився не в Україні.

ЧИтайте також: Портников: Середньовічне дикунство – й ми живемо серед таких дикунів

Демографічна яма, в яку Україна пірнула з 60-х років минулого століття, і яка загострилася після Чорнобиля та знову з початку українсько-російської війни, не залишає вибору: Україна мусить стабілізувати свою кризу скорочення населення за рахунок міграції з інших держав. Брак населення почне відчуватися гостріше щойно економіка почне міцнішати, а відсутність робочих рук стане перепоною до надання базових послуг. Рейсовий автобус не приїде, якщо не буде кому сісти за кермо. Це вже зараз відчувають ринки праці від Львова до Попасної. Інтеграція з європейськими ринками, дефіцит робочої сили та зростання продуктивності праці штовхатимуть зарплати догори. У відповідь на потребу, найімовірніше, до України їхатимуть мешканці інших колишніх республік СРСР, насамперед тих, де висока народжуваність і для яких спільна радянська історія створюватиме ілюзію культурної близькості.

Все тільки починається, міграція – неуникна обставина для України 21 століття. У цій ситуації вкрай важливо навчитися бути критично вимогливими щодо рівня та способу інтегрованості в українське суспільство. Ми не можемо вимагати від тих, хто народився кимось іншим, стати етнічними українцями. Але ми можемо вимагати від всіх дотримання букви й духу українських законів.

Мустафа Найєм, Вахтанг Кіпіані, Айварас Абромавичус чи сотні й тисячі менш відомих власників українських паспортів – це чудовий приклад такої інтеграції. Ці люди своїми діями та поведінкою беруть на себе незрівнянно більшу відповідальність, ніж багато співгромадян, народжених в Україні. Різність наших спадщин може бути й позитивною стороною: в багатьох випадках ті, хто приїжджатиме, не матимуть українських історичних травм. Для них роки принижень бездержавності, заборони на мову чи культуру, мільйони жертв Голодомору та Другої світової, Бабин Яр і Куренівка, Чорнобиль і першотравнева демонстрація в Києві 1986 року, чернівецьке отруєння дітей чи шахтарські смерті Донбасу – це ближчі чи дальші сторінки з підручника історії, а не родинні наративи, що пульсують незаспокоєним болем і стражданням. Для них утиски тоталітарного режиму можуть бути невидимими чи навіть "чужою історією". Для багатьох, тих, хто свідомо обрав свою українську політичну ідентичність, шлях до гідності чи відповідальності може бути набагато прямішим чи простішим. Історія протистояння може бути успішнішою за ту, що описана в нашій історичній пам'яті. На мою думку, саме тому Найєм мав менше внутрішніх перешкод, щоб відповісти на хамство замість характерної для багатьох українців моделі уникнення конфлікту.

Читайте також: Україна повторює шлях східноєвропейських держав: як дати раду міграції

Втім, якась частина мігрантів чи навіть народжених в Україні нащадків мігрантів не інтегруються (мова саме про інтеграцію, а не асиміляцію!). В інших випадках разом із мігрантами до України також переїжджають етнічні мафіозні групи або ж ті, хто, вливаючись у "п’яту колону", стають загрозою національній безпеці, відгороджуючись від закону корупційними зв’язками. Відсутність результативної роботи поліції – як у випадку з ромами на київському Подолі минулого тижня – накладатиметься на колоніальну травму українців і провокуватиме бажання позбутися дискомфорту силовим методом. Слабкість тих, хто мав би охороняти право, призводитиме до того, що правоохоронними функціями наділятимуть себе не професіонали, а ті, хто має неспокійне сумління чи, в гіршому разі, брак гострих відчуттів. Погроми за національною, релігійною ознакою чи просто за зовнішнім виглядом – це реальна перспектива, якщо залишати все як є. Із тим, як користувачі соцмереж необережно закцентували "етнічний слід" кожної із сторін в історії з Найємом, поліція, прокуратура та суди тепер вирішуватимуть не питання побутової бійки – вони вирішуватимуть питання суспільної злагоди на роки й десятиліття вперед.

(3)

Здавалося б – не про цей інцидент, але і про цей теж. Починаючи з цього допису, я закриваю коментарі своїх постів для нефрендів. "Ольгинські" та їхні українські послідовники чудово продемонстрували свою спроможність знищувати якість дискусій у соцмережах. Відповіддю на це має стати просте правило інтернет-гігієни: не годувати тролів.

ФБ чи інші соцмережі не змогли стати місцем серйозних публічних дискусій. Це був, є і буде привілей модерованих професійних майданчиків.

Якщо хтось хоче висловити свою позицію – має для цього власну стіну або жанр колонок у плюралістичних українських медіа. Право ж торпедувати чужий соціальний капітал, на мою думку, повинні мати ті, хто ретельно сформував свій.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org