Оприлюднений недавно президентський рейтинг Порошенка не дуже й здивував українців – ми вже звикли, що кожен наш президент щороку лише втрачає підтримку, а після відставки навряд чи хтось згадає його незлим тихим.

Так було з усіма: Кравчуком, Кучмою, Ющенком, Януковичем (який узагалі не досидів до кінця повноважень), а тепер історія повторюється з Петром Порошенком, який за рік до виборів уже ризикує не потрапити навіть у другий тур.

Парадоксом залишається те, що порівняно з 90-ми роками Україна зробила гігантський стрибок уперед – і рівень життя покращився, і держава вже не бандитська, і все навколо стало значно нормальнішим, але вдячності за це ніхто з політиків (та й держава загалом) не дочекався. Не сперечайтеся, просто пригадайте 93-й рік і озирніться навколо нині – все ж очевидно.

У контексті порівнянь різних наших президентів особливо виділяється Порошенко – бо він за чотири роки у владі справді зробив дуже багато в різних сферах, але народ цього, як бачимо за різними соціологіями, не оцінив.

Читайте також: 10 наших найбільших здобутків по Революції гідності

У нас є нова поліція, безвіз, досить успішна декомунізація, відбуваються глибинні освітня й медична реформи, в нас тепер одна з найкращих армій у Європі, електронне декларування та прозора система держзакупівель, у нас з’явився якісний український кінематограф і державний захист української мови, в нас почалися процеси об’єднання церкви, але навіть усе це вкупі не може переконати українського обивателя поставив галочку в бюлетені навпроти прізвища чинного президента.

І річ не в любому другові Грановському чи "скромному" відпочинку на Мальдівах, не в непроданому бізнесі і не в плівках якогось підкованого олігарха. Проблема в тому, що Петро Олексійович Порошенко на посту президента України реалізовує порядок денний учорашнього дня.

Єдина помісна церква, декомунізація, українізація, зближення з Європою – вам воно нічого не нагадує? Хіба не з цими ідеями ми чіпляли на одяг помаранчеві стрічки й виходили слухати музику на Майдані Незалежності?

Значною мірою Порошенко реалізовує програму й обіцянки свого кума Віктора Ющенка, порядок денний, якому вже чотирнадцять років. Іншими словами кажучи, Петро Олексійович спокутує невиконані обіцянки Віктора Андрійовича.

Читайте також: Головна проблема чинної влади

Логічно це пояснити важко, бо цо ма пєрнік до вятрака, але люди й не голосують логічно. Щоб нарощувати рейтинг, Порошенкові треба працювати за двох президентів, виконувати нездійснене іншими гарантами в минулому і робити власні кроки в майбутнє.

Виборців не особливо колише, що питаннями єдиної церкви опікувався Ющенко, що це він скасовував візовий режим для громадян ЄС і США, сподіваючись взамін отримати безвіз для українців, що це він розпочав відкриття архівів і декомунізацію, але реальні результати показав саме Порошенко. Провина за невиконані обіцянки лежить на всіх президентах, вона покладена на весь політичний клас, і навіть якщо ти справді президент-реформатор – ніхто цього належним чином не оцінить, бо ти несеш хрест і всіх своїх попередників.

Поки Порошенко не виконає обіцянок Ющенка, він не зможе по-справжньому взятися за власний список справ. Бо порядок денний завтрашнього дня в країні, яка ще не виконала вчорашніх завдань, має настільки ж гротескний вигляд, як і гіперлуп у місті, де їздять маршрутки з фіранками й іконостасами.

Андрій ЛЮБКА, "Збруч"

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram