На початку травня 2018 року Урядовий комітет затвердив перелік підприємств, який підлягає приватизації. Продаж державного майна – невід’ємний етап ринкової економіки, що обумовлює первісне накопичення капіталу. Перша хвиля приватизації в Україні відбулася ще в середині 90-х років. Однак, цей процес досі незавершений.

Наразі відбувається поетапна приватизація державних об’єктів, продаж яких має збагатити державний бюджет.

Критерії відбору підприємств

По-перше, законом України “Про приватизацію державного і комунального майна” передбачено перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. До них належать казенні підприємства та об’єкти, які є необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

По-друге, передбачено розподіл на об’єкти великої (активи понад 250 млн. грн.) та малої приватизації. Для них відрізняється процедура придбання: для перших – торги/аукціони із залученням професійних радників, для других – “Prozorro. Продажі”.

Читайте також: Рятівне коло для тонучого агросектора

Які існують ризики

Проте існують ризики, які виникають унаслідок невиконання планів приватизації, які закладено у Державному бюджеті. Це збільшення його дефіциту, на покриття якого необхідно залучати зовнішні та внутрішні запозичення.

Це зумовить зростання державного боргу та видатків на його обслуговування.

У 2018 році заплановані надходження від приватизації державного майна – 21,3 млрд. грн для фінансування Державного бюджету України. Тож частка від загального фінансування Державного бюджету становить 26%.  Ці кошти повинні піти на покриття дефіциту бюджету.

У 2017 році план з приватизації було виконано лише на 19,8% та отримано 3,4 млрд. грн. з 17,1 млрд. грн.

Якщо зберігатиметься тенденція минулих років, то це призведе до залучення кредитного ресурсу, який необхідно буде повертати.

Читайте також: Трохимець: Порахуйте, скільки ви переплачуєте за газ

Обслуговування та погашення боргу потребують валюти. Зменшення обсягів валюти призведе до скорочення золотовалютних резервів та до девальвації гривні.

Головною причиною, що гальмує процес приватизації – економічна “життєздатність” активів та обґрунтованість вартості підприємств. Відповідно, якщо підприємство є економічно нерентабельним, то повинна бути відповідна ціна на такі активи. Або підприємства, які мають потенціал до відновлення економічної діяльності, у вітчизняній практиці оцінюються за нижчою ціною.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram