Сурков іще не пішов у відставку, а в медіа вже обговорюють кандидатуру його можливого наступника.

І показово, що перше прізвище, яка з'явилося в переліку претендентів, – Михайло Бабич, представник президента Росії в Приволзькому федеральному окрузі.

Свого часу саме Бабиа Кремль розглядав у ролі можливого наступника Михайла Зурабова на посаді посла Росії в Україні. Це призначення мало б означати дуже просту річ. Із центру політичного впливу в Україні, складних ігор і комбінацій, які більше не цікавили Путіна, посольство мало перетворитися на військову організацію.

Читайте також: Російсько-українська війна й перемовини з тінню

Київ тоді зі призначенням Бабича не погодився, й російський "силовик" залишився на своїй колишній посаді. Але якщо він зараз з'явиться на Донбасі, це означатиме перетворення "народних республік" на військові організації в чистому вигляді. Кремлю вже більше не буде цікавий "народ Донбасу" і перемовини з американцями – який з Бабича перемовник! А ось наглядач – відмінний. Тим паче за бойовиками. Бабич стежитиме, аби багато не крали, диверсії проводили за погодженням із Кремлем, без самодіяльності. І були готові виконати будь-який наказ російських господарів. Політика, в яку так любив грати на Донбасі Сурков, остаточно поступиться місцем позиційній війні.

Іншою буде ситуація в разі призначення відповідальним за Донбас віце-прем'єра Дмитра Козака. У цьому разі потрібно буде розуміти, що головною метою куратора стане мінімізація витрат на Донбас. Путіна в ситуації з Козаком не цікавитиме війна. Він вимагатиме утримання окупованої території з найменшими витратами. Але при цьому Козак, на відміну від Бабича, зможе імітувати переговорну активність і регулярно зустрічатися з тим же Волкером.

Читайте також: Що змінить відставка куратора окупованої частини Донбасу Суркова?

Сенсу від цього буде не дуже багато. Не тільки тому, що в Росії немає самостійних учасників перемовин, і всі питання вирішують Путін з оточенням. А ще й тому, що сам Козак просто не здатний зрозуміти, чим відрізняються колишні союзні республіки. Його провал на придністровському напрямку – непогана ілюстрація. Козак був певен, що змусить погодитися з рішенням Москви і владу Молдови, і маріонеток у Тирасполі. А в результаті провалив завдання. І я не думаю, що з керівництвом України він здатний діяти інакше, ніж із керівництвом Молдови.

Але найголовніше, звичайно, це не те, яким буде характер окупації. А те, що окупація окупацією залишиться, – якого б "гауляйтера" Путін не обрав для Донбасу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram