Уявіть себе у власній квартирі. Травневий ранок звичайного буднього дня. От сьогодні, наприклад.

Ви снідаєте на кухні з дружиною, чоловіком чи просто коханою людиною. Дивитеся телевізор, розповідаєте про плани на день та обговорюєте вихідні. Кухнею шириться запах сніданку. З іграшковою машинкою повз вас пробігає син. Копія діда. Або маленька донька сидить у вас на колінах та щось лепече зрозумілою лише їй мовою.

Лунає дзвінок. Ви відчиняєте двері та бачите на порозі людей у військовій формі. Вони спокійно зачитують Постанову Державного комітету оборони та повідомляють, що ви маєте 15 хвилин на збори (це якщо вам пощастить).

Перші дорогоцінні хвилини ви витрачаєте на запитання в повітря "Чому?", "Як?", "Навіщо?".

Читайте також: Крымские татары, пережившие депортацию. ФОТО

Потім розумієте, що це не жарт, і починаєте збиратись. Що візьмете в першу чергу? Документи? Техніку?

Налякані діти починають плакати та задавати багато питань. Ви чомусь вирішуєте взяти старий годинник, але забуваєте про ліки.

В якийсь момент військовим просто набридає чекати і вони, забуваючи про обіцяний час, виводять вас на вулицю. Там разом із дітьми вас буквально заштовхують у вантажівку. В іншу автівку залазять сусіди, і дядько, який живе на кілька поверхів вище, починає лаятись на військових. Його розстрілюють.

Тобто на очах ваших дітей військовий піднімає автомат та стріляє в чоловіка. Той падає. Вже за півгодини ви приїжджаєте на вокзал, де вас вантажать у вагони. Ви не можете постояти за себе, за дружину та дітей. Ви взагалі нічого не можете вдіяти.

В дорозі вас у кращому випадку годуватимуть раз на день. Солоною і подекуди зіпсованою їжею. Супроводжуючі будуть задавати лише одне питання: "Трупи є?". Люди чіплятимуться за померлих, плакатимуть, не віддаватимуть. Тіла дорослих солдати будуть викидати у двері, дітей ― у вікно.

Читайте також: Дважды оболганные: депортацию чеченцев и ингушей в 1944 году пытаются оправдать

А тих, кому вдасться вижити і доїхати, очікує багаторічне життя на чужині. У ворожому регіоні, незвичному кліматі і умовах, направлених на моральне, а подекуди і фізичне знищення вашого народу. І прокидаючись кожного дня, ви будете згадувати той безтурботний травневий ранок та... Уявляти себе у власній квартирі.

18 травня 1944 року почалась операція з депортації кримських татар. Всього 60 годин та 3500 вагонів знадобилось радянській владі для виселення з півострову більш ніж 180 000 людей. Число збільшилось в 1945 році, коли після закінчення війни у місця депортації відправились кримські татари, що захищали СРСР на фронтах Другої світової.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram