Україна вийшла на фінішну пряму щодо законодавчого забезпечення створення Антикорупційного суду. Українська сторона й наші міжнародні партнери (Венеційська комісія, Міжнародний валютний фонд та інші) фактично вийшли на спільну позицію із більшості проблемних питань. Зараз робота (треба зазначити – достатньо конструктивна) триває лише щодо одного елементу процедури – можливості оскарження негативного висновку Громадської ради міжнародних експертів тим кандидатом, стосовно якого ГРМЕ прийняла негативний висновок.

Власне, змоделюймо ситуацію. ГРМЕ відповідно до процедури оцінювання кандидатів за критеріями, які будуть виписані в законі (перш за все професійна придатність і доброчесність), має дати свій висновок щодо відповідності кандидата цим критеріям. Це відбувається після проходження перевірки документів на відповідність законові, тестування й інших організаційних процедур, які проводить Вища кваліфікаційна комісія судді (ВККС). На базі цієї інформації та співбесіди з кандидатом ГРМЕ приймає своє рішення. Якщо воно негативне – то кандидат має право оскаржити його до ВККС. ВККС має повне право як відхилити заяву, якщо кандидат не навів належних підстав для перегляду, так і прийняти заяву до розгляду.

Читайте також: Шабунін: Порошенко блокує Антикорупційний суд руками Князевича

Далі, якщо заява прийнята, то спільна комісія з усього складу ВККС (16 осіб) та ГРМЕ (7 осіб) спільно проводять іще один розгляд справи цього кандидата за його участі і приймає остаточне рішення. Так-от дискусія зараз триває над тим, яка кількість голосів у цьому спільному засіданні може дати зелене світло для кандидата продовжувати конкурс. Українська сторона говорить про 2/1. Аргумент – це кваліфікована більшість, 16 голосів. І тут власне виникає питання в міжнародних партнерів. Не до 2/1, із цим все чудово. А до 16 голосів, тобто кількості, що повністю дорівнює...кількості членів ВККС. Тож створюється ситуація, коли міжнародники присутні, але суто з церемоніальною метою.

Нагадаємо ключову рекомендацію Венеційської комісії – вирішальна роль міжнародників у прийнятті рішення. Щоб не було маніпуляцій – не остаточна, не церемоніальна – вирішальна. Коли в змістовному рішенні відсоток голосів наших партнерів може дорівнювати нулю – це трішки дивне трактування терміну "вирішальна роль", вам не здається?

Власне, дискусія зараз триває навколо того, як забезпечити, щоби вплив міжнародних експертів на рішення таки був. За логікою наших партнерів, якщо ГРМЕ складається із семи осіб, то вирішальність – це більше половини. Тобто 4 голоси (тобто 20 із 23 учасників об'єднаної панелі). Але є готовність розглянути й інші підходи, запропоновані українською стороною, які б забезпечили впливовість, а не церемоніальність думки міжнародних експертів. Переговори тривають, і це найкраща новина для всіх – бо рішення знаходиться лише в процесі дискусії.

Читайте також: Антикорупційний суд: чого чекати?

Ну й тепер щодо порушення Конституції. Після всіх рішень, здійсненних за допомогою наших партнерів, рішення про призначення суддів приймає Вища рада суддів, а підписує його президент України. Тобто гарант Конституції. Який наділений владою від імені лише українського народу. Жодних втрат суверенітету. І якісна процедура добору, а не його імітація.

Якщо вдасться дійти компромісу, вже в понеділок, 21 травня, є шанс на засідання комітету (правки депутатів активно опрацьовуює робоча група, тож на понеділок можна очікувати матеріал для розгляду вже у форматі комітету; правки містять усі пропозиції, необхідні для втілення рекомендацій Венеційки, питання тільки в процедурі оскарження описаній вище), а з вівторка-середи – винесення в зал. За такого темпу до 1 червня є шанс отримати й підпис президента, й унесення ним у залу ще одного технічного законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. Бо президент неодноразово заявляв, що зробить усе, аби суд запрацював якнайраніше й у повній відповідності до Конституції та законодавства України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram