Не бачу жодного сенсу ходити під Адміністрацію президента з питання визволення українських політв'язнів у РФ. Це нічим не відрізняється від риторики еколишніх ригів про українську владу, яка "не хоче закінчити війну". І російська методичка та ж.

Читайте також: Бранці Кремля й цинічна європейська вибірковість щодо російських злочинів

Очевидно, що це просто й ненапряжно – сходити під АП і цілий день потім пишатися, як оце подбав про долю політв'язнів. Каналізація почуття провини, так би мовити. Але нічого спільного з дійсною боротьбою за звільнення людей все це не має. Усвідомлюють чи ні це митці, але тут мова лише про звичайне використання питання політв'язнів у виборчій кампанії та внутрішній боротьбі з Порошенком – не більше.

Правда ж у тому, що Україна на самоті майже не має важелів тиску в питанні звільнення заручників. РФ на своїх військових і диверсантів плювати, тому на обміни там ідуть лише коли бачать пропагандистський чи практичний для себе зиск. Або загрозу.

Читайте також: "Обережно! Ідіоти серед нас!" Коли від влади вимагають припинити війну

Власне, й раніше своїх заручників нам вдавалося визволити тільки після міжнародного тиску. Зараз цей тиск не дуже відчутний. Так що краще б під посольство Німеччини сходити з плакатами: "Фрау Меркель, який на фіг Вишинський, коли 68 людей у РФ сидять?!"

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram