Перша за 16 місяців зустріч міністрів закордонних справ країн "нормандського формату" завершилася без будь-яких відчутних результатів із позицій урегулювання конфлікту. Міністри не змогли прийти навіть до імітації компромісу із ключового питання порядку денного – розміщення на Донбасі миротворчих сил ООН.

Відсутність домовленості закамуфльовано рішенням продовжити консультації на рівні політичних директорів зовнішньополітичних відомств. Але якби розуміння існувало, його якраз досягли б на рівні міністрів, а не їхніх підлеглих – для того, щоб у майбутньому питання миротворців змогли б обговорити керівники країн "нормандського формату". А так Макронові, Меркель, Порошенкові й Путіну просто нема про що говорити.

Читайте також: США перехопили в Росії ініціативу щодо миротворчої місії ООН на Донбасі – Снєгирьов

Те, про що керівники зовнішньополітичних відомств домовилися в Берліні, декларується щоразу – дотримання режиму припинення вогню, згода з відведенням важких озброєнь, розмінування території. Це навіть не домовленості, а найперші пункти Мінських угод, які агресор не збирається виконувати. Можливо, єдиним реальним результатом цієї зустрічі стане припинення інтенсивного обстрілу Росією та її найманцями звільненої території Донбасу – і то в разі, якщо Путін вирішить створити сприятливе тло для зустрічі на вищому рівні.

Проблема в тому, що Москва та її партнери із консультацій абсолютно по-різному сприймають сам сенс переговорів. Для України, Німеччини та Франції переговори – це пошук шляхів вирішення конфлікту, узгодження компромісів, дискусія зі складних питань. А для Росії переговори – це капкан, в який повинен потрапити ворог.

Тож демонструється не просто готовність російської сторони розмовляти – а саме готовність розмовляти з європейцями. Щоб занепокоїлися американці й самі почали шукати інструменти для відновлення процесу консультацій із росіянами.

І Лавров на зустрічі міністрів – не учасник консультацій, а просто наживка в пастці для своїх колег.

Читайте також: Російсько-українська війна й перемовини з тінню

Ніяких повноважень ухвалювати будь-які рішення в нього немає і бути не може, він просто лялька, яка грає роль міністра закордонних справ. І якщо наживка спрацює, тоді Лавров відійде вбік і роль наживки стане грати Сурков. Але вже для американців.

Саме тому варто зрозуміти, що ми стежимо не за переговірним процесом, а за його незграбною імітацією. Путін не збирається йти з Донбасу й допускати на окуповану територію миротворчу місію. Принаймні, не варто чекати прогресу до президентських і парламентських виборів в Україні. А подальший підхід Росії буде багато в чому пов'язаний із їхніми результатами. І це, до речі, не означає, що Росія віддасть Донбас і Крим проросійським силам. Молдавським комуністам не повернули Придністров'я, команді Шеварднадзе – Абхазію та "Південну Осетію".

Але на що дійсно можна розраховувати в разі перемоги колабораціоністів в нашій країні – так це на те, що на Донбасі будуть менше стріляти. Втім, і в цьому випадку ніхто ні про що не домовлятиметься.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram