Верховний суд Карелії повністю скасував вирок Петрозаводского суду голові республіканського "Меморіалу" Юрію Дмитрієву, проти якого було сфабриковано справу за зберігання дитячої порнографії та зброї. Ця сумна новина говорить про те, що працівники прокуратури Карелії не готові визнати свою поразку й готові йти до кінця, щоб неодмінно засудити історика та правозахисника за вельми неприємною статтею про педофілію. Благо, після вироку, що виправдав Дмитрієва за цією самою статтею за недоведеністю обвинувачення, його захисники перебували в ейфорії. Всім здавалося, що все найгірше позаду, й суспільний інтерес до цієї гучної справи ослаб.

Нагадаю, що за другою статтею, про незаконне зберігання зброї, Дмитрієв був засуджений до обмеження волі строком на два з половиною року, хоча й у цьому разі була фальсифікація: експертиза доводила, що з іржавого обріза ("основної частини одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці", як це записано в матеріалах справи), знайденого у Дмитра, зробити діючу зброю за всього бажання було неможливо. Але прокурорам цього вимученого обвинувального вироку явно було мало, тим паче, що термін обмеження свободи якраз закінчується 13 липня. Їм не давало спокою, що за статтею про педофілію Дмитрієв був виправданий начисто.

Тепер справу повернуто до міського суду Петрозаводська на новий розгляд у зв'язку з нововиявленими обставинами. Ці обставини зводяться до свідчень рідної бабусі прийомної дочки Дмитрієва, яка й подала апеляційну скаргу на вирок. Звинувачення також клопотало про виклик до суду дитячого омбудсмена та психолога, який проводив експертизу емоційного стану дитини. Вирок також оскаржила прокурор Петрозаводська Олена Аскерова, тому можна не сумніватися, що бабуся з'явилася в суді з подачі прокуратури. Прокурор також вказує на процесуальні порушення, що нібито були під час першого процесу, так само як і на те, що нібито висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним матеріалами справи. Адвокат же Дмитрієва просив припинити справу в частині визнання правозахисника винним за статтею 222 КК РФ "Незаконне зберігання основних частин вогнепальної зброї" у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Читайте також: Політика тюрми: політичні в'язні Росії

Але головний козир обвинувачення – це саме бабуся дівчинки Валентина. Вона стверджує, що Дмитрієв зганьбив її та її оучку, 13-річну Наташу, яку вона сама ж у трирічному віці віддала в дитячий будинок. Суддя також долучила до справи психологічне обстеження дівчинки, яке зробили вже після рішення Петрозаводського міського суду, і сторона захисту про нього не знала. Адвокат Дмитрієва Віктор Ануфрієв думає, що справу почнуть переглядати ближче до вересня. До цього часу суд залишив Дмитрієва під підпискою про невиїзд.

Імовірно, рішення Верховного суду Карелії одним зі своїх завдань мало обмежити Юрія Олексійовича у свободі пересування, щоб "Меморіал" та інші правозахисники не могли б повною мірою використовувати свою фактичну перемогу в суді першої інстанції. Адже Дмитрієв вже почав знову проводити екскурсії в Сандармоху. І, гірше того, міг би в липні, коли минав термін обмеження волі за вироком, і за кордон податися, в ту ж Україну, не дай Боже (із позиції прокурорів), і там агітувати за увічнення пам'яті жертв політичних репресій! І щоб не допустити цього, вирок скасували, а правозахисника посадили під підписку про невиїзд, щоб особливо не шумів.

Зараз неможливо оцінити, які судові перспективи нової старої справи проти Дмитрієва. З одного боку, логіка та здоровий глузд підказують, що в діях Дмитрієва як не було складу злочину, так і немає. Але російські суди нечасто керуються здоровим глуздом і буквою закону. На першому місці в них зазвичай політична доцільність. А влада Карелії, схоже, серйозно стурбована тим, щоб засадити Дмитрієва й таким чином прикрити меморіальні заходи, присвячені пам'яті жертв радянського терору, які він із таким ентузіазмом проводив у Сандармоху та інших місцях. Судді, якщо він буде відповідним чином мотивований, свідчень бабусі та нової психологічної експертизи може цілком вистачити як формальних підстав для винесення обвинувального вироку.

Читайте також: Дідів убивали: "героїчне минуле" проти ГУЛАГу

А подвижник Юрій Дмитрієв, нагадаю, фактично сам розкрив невідомі раніше поховання жертв терору 1930 років, серед яких багато видатних діячів української культури, зокрема поет-неокласики Микола Зеров, творець театру "Березіль" Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, історики Матвій Яворський, Володимир Чеховський і Сергій Грушевський (племінник Михайла Грушевського), географ Степан Рудницький, один із організаторів Спілки української молоді Микола Павлушков, фахівець у галузі педагогіки Василь Волков, історик-економіст Петро Бовсуновський, метеоролог Олексій Вангенгейм, колишній нарком фінансів України Михайло Полоз, письменники Валер'ян Підмогильний, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, а також багато священиків, зокрема – представник Ватикану отець Петер Вейгель, який був посланий в Україну для розслідування випадків переслідування віруючих і сам став жертвою терору. Всі вони були страчені в Сандармоху в період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в числі доставлених із Соловків 1111 в'язнів, серед яких було 290 українців. Над ними навіть не було суду – обійшлися "трійкою" управління НКВС Ленінградської області. А всього в урочищі Сандрамох лежать майже 10 тис. розстріляних, й імена багатьох із них до цього часу невідомі. Мабуть, комусь дуже не хочеться, щоб Дмитрієв продовжував свою благородну справу з пошуку імен жертв політичних репресій і місць їхнього останнього спочинку.

Боюся, що переглядати справу Дмитрієва будуть у серпні, щоб було менше галасу. Прямий розрахунок – пора відпусток. Буде набагато складніше мобілізувати громадськість. Адже багато в чому завдяки кампанії протесту, розгорнутій правозахисниками, істориками та діячами культури, вдалося домогтися фактичного виправдання Юрія Олексійовича під час першого процесу. Вдруге мобілізувати людей на таку кампанію буде складніше. Але будемо сподіватися, що все-таки вдасться.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram