Минулої середи ФРС, американський центральний банк, підняв облікову ставку на 0.25%, довівши її до 1.75% – 2.00%, пише у своєму блозі на "Новому часі" викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан.

Упевнений, що більшість обивателів у всьому світі про це не чули, а ті, хто й чув, значення цьому не надали. А даремно, адже ця подія справить на наше життя найбезпосередніший вплив. Отже, що ж це таке, підвищення облікової ставки, навіщо воно потрібно й чим загрожує звичайним українцям?

Насправді, якщо не заглиблюватися в академічні нетрі й не напускати професійного туману, то алгоритм не такий уже й складний. Коли зростає економіка, зростають зарплати, за ними ціни, що в свою чергу призводить до підвищення інфляції. Інфляція – штука хитра. Занадто висока, як, наприклад, у Венесуелі – погано. Занадто низька, як у Європі, теж недобре. Добре, на думку ФРС, десь на рівні 2% на рік. Тоді й знецінення не відбувається, й економіка розвивається. Ось і ставлять центробанки, включно з НБУ, перед собою завдання тримати інфляцію на належному рівні. У перекладі з англійської на українську це називається "інфляційним тарґетуванням".

Читайте також: Аргентинський урок для України на тлі зміцнення долара

А основним інструментом для цього самого тарґетування або, висловлюючись по-простому, регулювання рівня інфляції і є процентна ставка. Все просто. Чим вища ставка, тим дорожчі гроші, без яких розвиток економіки неможливий. Чим дорожчі гроші, тим менше їх вливається в економіку, приводячи до її уповільнення та, відповідно, зниження інфляції.

Американська економіка зараз на всіх парах мчить уперед, ринок праці на піку, рівень безробіття рекордно низький – 3.8%, і очікування інфляції стають усе сильнішими. Ось ФРС і намагається їй запобігти, підвищивши ставку вже двічі, з початку року. І, схоже, що варто чекати ще двох підвищень, до 2.5%. У всякому разі на такий сценарій вказує "dot plot" – графік, що демонструє думку керівників ФРС про те, якою має бути ставка в найближчі роки.

Що це означає для України? Як би хто не ставився до Америки, але нерозумно заперечувати її чільну і домінантну роль у світових фінансах. Варто США чхнути, як решта, особливо менш розвинений світ, починає кашляти. Логіка проста. Як тільки підвищується ставка ФРС, імпульс моментально, за ланцюжком, передається іншим фінансовим інструментам, збільшуючи вартість капіталу. Коли кілька років тому прибутковість американських державних десятирічних облігацій впала до рівня 1.7%, інвесторам доводилося шукати заробітки в більш спекулятивних паперах, зокрема й на ринках, що розвиваються. Брати в борг було просто й дешево. Коли прибутковість досягла близько 3%, як зараз, і продовжить рости до кінця року, разом зі ставкою ФРС, інвестори стали все активніше купувати американський державний борг, залишаючи спекулятивні інструменти. Як наслідок, брати в борг ринкам, що розвиваються, включно з Україною, стане все складніше й дорожче.

Читайте також: Чого Україні чекати від підвищення ставки Федеральної резервної системи США

На жаль, Україна не зуміла з вигодою для себе використати останнє десятиліття, коли грошей у світі було багато, й вони практично нічого не коштували. Тепер доведеться жити в нових умовах, коли капітал коштуватиме все дорожче і за задоволення жити в борг доведеться платити більше. Витрати бюджету, пов'язані з обслуговуванням боргу, продовжать рости. В умовах економіки погано працює, це загрожує збільшенням бюджетного дефіциту й необхідністю друкувати гроші, щоб цей дефіцит скоротити. Ну, а до чого це веде, ви й самі знаєте. Дешевих кредитів українському бізнесу теж чекати не варто. Коли в усьому світі гроші коштують дорого, обіцяти/вимагати дешеві кредити в економічно відсталій країні можуть тільки безтурботні політики в запалі передвиборної агітації.

З іншого боку, одна з банальних "мудростей" говорить, що проблеми для одних – це можливості для інших. Для країни – це можливість в умовах непосильної дорожнечі запозичень на ринках капіталу повернутися в лоно МВФ і продовжити реформи, як це зробила Аргентина. Для індивідуальних інвесторів – це шанс без ризику заробити на ринку облігацій, інвестуючи в довгостроковий американський державний борг. Справа за малим – навчитися сприймати проблеми як можливості. Ну, а якщо навчимося їх ефективно використовувати, тоді нам узагалі ціни не буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram