Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 26 червня

В інформації, яка надходить про стан здоров’я Сенцова – суцільні розбіжності

У відеозв’язку з Олегом Сенцовим мені відмовили. Фото не надають. Вся ця суперечлива інформація змушує ставитися до неї з великою недовірою. Очевидно тільки те, що від нас приховують справжній стан здоров’я Олега. Вимагаю негайного доступу до людини, яка 44 дні голодує й зараз перебуває на межі життя і смерті! Я закликаю міжнародні організації сприяти моєму допуску до відвідання Олега Сенцова або відвідати його разом зі мною! Я підтримую офіційне прохання генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Яґланда до президента РФ помилувати Олега Сенцова! Вимагаю негайного звільнення Олега Сенцова!

Клих у критичному стані: Денісова просить Москалькову про обстеження

Людмила Денісова у зверненні зазначила, що 21 травня 2018 року направила лист до омбудсмена РФ із проханням посприяти медичному обстеженню й особистому відвідання нею Станіслава Клиха, а також посприяти його звільненню. "Станом на цей час відповіді на вказані листи не отримані. Із жовтня 2017 року не відбуваються зустрічі Станіслава Клиха з його батьками. Згідно з наявною інформацією, із 8 червня 2018 року Станіслав Клих оголосив голодування,  і зараз його здоров’я в критичному стані. За повідомленнями матері, у Станіслава Клиха серйозні проблеми з нирками та серцем", – йдеться в повідомленні.  

Дипломат: Ухвалювати рішення на користь Росії – самогубство для ПАРЄ

Станом на сьогодні не відбулося нічого, що могло би поставити питання про повернення Росії. Ця країна жодним чином не змінила своєї поведінки. Більше того, вона продовжує вбивати, знищувати людей, порушувати їхні права, саджати невинних за ґрати, давати їм по 20 років. Ухвалювати рішення на користь Росії, на мою думку, було би самогубством для ПАРЄ. Таким чином організація розписалася б у тому, що сама не шанує тих принципів та ідеалів, заради яких і була створена.  Це означало би, що Рада Європи та її Парламентська асамблея самі себе знищили й ліквідували. Не думаю, що ті гроші, які їм обіцяє Росія, варті обміну на самогубство.

Сьогодні – День прапора кримськотатарського народу

Добре розумію, що відчуває сьогодні кримськотатарський народ на анексованій території Криму. Відчуття, напевно, такі ж, як і у справжніх українців, які сьогодні живуть на окупованій частині Донбасу й чекають звільнення від окупанта. Цього дня хочеться всім нам – і кримськотатарському народові, й українцям – побажати максимальної витримки й не втрачати віру в перемогу. Вірю, що в Криму поряд із прапором України майорітиме кримськотатарський прапор. Для цього ми маємо діяти розумно, будувати стратегію повернення анексованих територій та об'єднувати свої зусилля із друзями в боротьбі зі спільним ворогом – агресором.

Єдиний спосіб самозахисту ромів

За цих умов я бачу єдиний спосіб самозахисту циганів, окрім апеляції до верховенства права всередині країни та за допомогою від міжнародної спільноти. Це громадська самоорганізація ромів. Самоорганізація не лише через органи циганського населення. Не лише через громадські організації, які вже крок за кроком допомагають правозахисту, формуванню правосвідомості, інклюзивній освіті, медичному посередництву та розвитку великої ромської культури та мистецтва. За цих нових умов, коли більш-менш притушена сегрегація циганського населення набула наглий характер самосуду та вбивства рома, цієї самоорганізації вже замало. Цигани мають єднатись.

Що нищить, але не знищить українську сім’ю

Сьогодні нерідко можна почути, що традиційна родина відмирає, і ми ось-ось опинимось у світі, де люди співіснують в інших формах і на інших засадах. Ті, хто ховає сім’ю, помиляються. Безперечно, українська родина перебуває в серйозній кризі, проте її спричинюють не цивілізаційні зрушення, а ситуативні соціально-економічні обставини. Б’юся об заклад: тільки-но створення родини та народження дітей перестануть бути економічною авантюрою, ситуація різко зміниться і в Україні. І річ не лише в демографії, оскільки сім’я виконує ще безліч менш очевидних функцій.

Янгольські голоси мігрантів у західній літературі

У німецькомовних країнах новий літературний тренд – книжки мігрантів, що вже давно переїхали в Німеччину, Швейцарію чи Австрію, встигли нормально опанувати німецьку мову й почали нею писати. Як в один голос зазначають читачі й критики, мова в таких письменників дуже цікава – проста, не завжди правильна, але часто новаторська. А книжки їхні присмачені екзотичним шармом їхньої батьківщини й перипетіями емігрантської долі. За це вони отримують престижні премії, а наклади книжок розмітають із полиць книгарень. Відголос цього тренду вже знаний і в Україні – після успіху в німецькомовному світі ці книжки зацікавлюють і наших видавців.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram