Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 4 липня

Головні питання. Навіщо зустрічаються Трамп і Путін

Реально досягти якихось проривних домовленостей неможливо. Вони могли би бути вагомими, якби йшлося про чергові кроки в роззброєнні чи укладання якихось важливих економічних двосторонніх угод. Ані того, ані іншого немає навіть у проекті. Вести мову про відновлення довіри теж не випадає. Нещодавно Комітет Сенату США чітко і ясно підтвердив дані національних розвідслужб: російське втручання в американські вибори мало місце. Звичайно, Трамп не може про це не спитати. Хоча б формально. На що так само формально Путін відповість, що вони не втручалися. Хоча всі розуміють, що це брехня.

"Сенцова вбив Порошенко": спецоперація елітних спецпризначенців путінської гібридної війни. ВІДЕО

Вони підстеляють соломку на випадок того, що Олег Сенцов помре під час голодування: а а них кже все розкладено по поличках – "Україні Сенцов був не потрібен", "Україна за нього не боролася", "Дивіться, Порошенко не відповів на лист всесвітньо відомого режисера, який просив його примиритися, ввести мораторій на конфронтацію ". Адже говорять про це не просто так, не спересердя. Російська ліберальна інтелігенція – елітні спецпризначенці путінської гібридної війни. І цими елітними спецпризначенцями вже послуговуються й у подальшому ним скористаються, якщо з Олегом чи іншими нашими політв'язнями щось трапиться.

Годі порівнювати Крим і Косово – для цього немає підстав

Що з перерахованого сталося у Криму? Україна обмежувала права більшості жителів півострова в управлінні Кримом? Репресувала прихильників особливих відносин із Росією? Виганяла населення? Навіть повноваження кримського парламенту були припинені тільки після проголошення їм "незалежності" півострова. Саме Росія після окупації Криму проводить на півострові репресії за етнічним принципом, всіляко порушує права кримських татар і українських активістів. Росія, а не Україна. Косово ніхто не анексував, хоча поруч – Албанія з аналогічним етнічним складом населення. А так званий "незалежний" Крим приєднали до Росії за кілька днів після окупації. 

Реальних вагомих аргументів проти української автокефалії не існує

Противники автокефалії запускають в інформаційне середовище тези, якими намагаються довести нібито неможливість отримання Україною церковної незалежності. Вони апелюють до різного роду гасел, які на перший погляд здаються логічними, однак при перевірці на історичному матеріалі виявляються нікчемними. Найцікавіше, що такі заяви роблять представники церкви, які мають духовну освіту. Однак їхні висловлювання суперечать не тільки історії церкви, а й православної традиції. Про що це говорить? Що реальних вагомих аргументів проти автокефалії православної церкви в Україні не існує.

Президент підписав закон "Про валюту" і вніс законопроект "Про податок на виведений капітал"

Майже три роки минуло з появи першої редакції цього законопроекту. Він пережив двох міністрів фінансів, які прохолодно чи навіть негативно ставилися до ПнВК. Нова очільниця Мінфіну Оксана Маркарова відкрила шлагбаум, в Адміністрації президента все владнали із МВФ, і (з урахуванням пропозицій про відповідні бюджетні компенсації) ПнВК повинен замінити корупційний податок на прибуток уже з 1 січня 2019 року. Якщо парламент не підведе і проголосує. Отже, наразі тиснемо на Верховну Раду щодо ПнВК і тримаємо в пам‘яті реформу ДФС!

Справа не в "політичній волі": чому кандидати в президенти роблять ставку саме на олігархів

Домовитися з олігархами простіше: ось вони, конкретні хлопці, вони чітко знають свій інтерес, мають ресурси і тримаються угод (ті самі "договорняки"). Із середнім класом складніше: він не має своєї партії, сильно розпорошений, часто демонструє внутрішню неузгодженість, не вміє консолідувати ресурси. Ще гірше із робочим класом: він не розуміє своїх інтересів, не має організацій, керується винятково через телевізор, швидко забуває своїх кумирів на користь тих, хто пообіцяє ще більше. Ось чому кандидати в президенти роблять ставку саме на олігархів. Як бачите, справа тут не в "політичній волі".

"Він був винятково шляхетною і чистою людиною". Спогади про поета Ігоря Римарука

Я його обожнювала як поета, щиро любила як друга. У наших стосунках були різні періоди. Крижаної погорди, коли він демонстративно чимчикував мимо мене, тільки злегка кивнувши головою, гострих творчих суперечок, спільних проектів, постійних конфліктів, які поступово змінювалися потеплінням. І знову дзвінок у двері, довгі нічні розмови про літературу, історію, живих і мертвих. Знаю, що сьогодні Ігоря згадають чимало друзів і шанувальників по всій Україні. Скажуть про його незвичайний поетичний талант, високий інтелект, рідкісний редакторський хист. Я додам, що він був винятково шляхетною і чистою людиною. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram