Наразі основне, що може зробити Україна – це, на мій погляд, звернутися до міжнародних організацій, пише у своєму блозі на "Новому часі" військовий експерт Олексій Мельник. У випадку з Азовським морем застосування військових інструментів матиме лише негативні наслідки.  І річ навіть не в тому, що морський український і російський потенціали не до порівняння. Росія спеціально провокує Україну на дії, що могли б виправдати потенційну агресію, яка буде абсолютно непропорційною тим військовим заходам, які може застосувати Україна.

Проте водночас це не означає, що ми не повинні створювати власні військово-морські засоби захисту: як транспортних шляхів, так і побережжя. Має бути комплекс юридично-дипломатичних інструментів, підкріплений військовими потугами.

Читайте також: Російська загроза в Азовського морі – чи зможемо захиститися?

Так, можна сказати напевне: подібний спосіб вирішення проблеми вимагає великих зусиль, терпіння й часу. Бо міжнародні організації і справді не реагують миттєво. Існує спокуса платити тією ж монетою: якщо Росія блокує рух торговельних суден, які йдуть в Україну – під нашими чи іншими прапорами, – відповідати тим же. На мій погляд, це не зовсім далекоглядне рішення.

Слід звергатися до міжнародних організацій і судів – це не дасть швидких результатів, та принаймні створює, по-перше, менші ризики, а по-друге – довгостроковий ефект. А цей конфлікт –  і ми всі повинні це розуміти – дуже надовго.

Які цілі переслідує Росія в Азовському морі? Очевидно, що десь із середини 2014 року одним із ключових напрямків російської політики є виснаження України.

Читайте також: Азовська криза: чи варто Україні чекати вторгнення з моря

Маючи значний військовий потенціал, Кремль міг би піти на масштабний наступ, проте там цілком розуміють можливі дії з боку міжнародної спільноти та спротив –  з боку України. А ось прихована агресія та наступ за розрахунками Кремля мають призвести до колапсу української економіки та політичних змін на користь Росі. Морська блокада – це один із елементів цієї політики, та далеко не єдиний.

Не сказав би, що таким чином Росія прагне нагнітання ситуації. Радше за все це робиться без зайвого привертання уваги, бо послання, які йдуть від Росії, спрямовані на переконання: нічого особливого не відбувається. Мовляв, Керченський міст жодним чином не перешкоджає рухові суден, а російські дії – це ніяк не агресія чи ударна відповідь, коли замість одного російського риболовецького судна арештовують три українських. Усе навпаки: Росія намагається напустити туману в очі, не вдаючись до воєнної риторики. І це не менш підступно та небезпечно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram