Ми продовжуємо працювати над налагодженням відносин з соціальною мережею Фейсбук. На жаль, головною причиною цього є проблеми, з якими стикнувся український сегмент соціальної мережі.

Наприклад, обмеження свободи слова українських користувачів, що виражається у блокуваннях активних користувачів платформи за формальними ознаками, без можливості апелювати і доводити свою невинуватість.

Багато хто називає Facebook не просто соцмережею, а цілою країною, в якій мешкає 2 мільярди осіб (більше ніж в будь-якій країні чи співдружності країн на планеті). Якщо сприймати Facebook як країну, то всі її мешканці живуть в абсолютно тоталітарній державі, де тільки власники (адміністрація) встановлюють правила, здійснюють їх односторонню імплементацію, карають і часто не дають можливості апелювати до зовнішніх арбітрів.

Однак, в країнах Заходу (наприклад, у Німеччині) з цим "онлайн-геноцидом" почали боротися державними інструментами. Так, наприклад, окремі країни ЄС зробили своє законодавство щодо соціальних мереж значно більш жорстоким.

Читайте також: А что с тобой делает Фейсбук?

Нещодавно німецький парламент ухвалив закон, згідно з яким соціальні мережі можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 50 мільйонів євро (57 мільйонів доларів США), якщо самостійно не усуватимуть контент, що містить "мову ворожнечі". Такий самий закон прийняли і в Австрії.

Це дає можливість окремим громадянам захищати себе та свої права. Так, 23 березня 2018 року громадянин Німеччини отримав судове рішення на свою користь, яке забороняло соціальній мережі Фейсбук видаляти його коментарі, або блокувати його.

Однак європейські уряди карають за мову ворожнечі не тільки соцмережу, але й користувачів. 29 травня 2018 року Окружний суд Цюріха виніс обвинувачувальний вирок 45-річному користувачеві Фейсбук за образливі коментарі в соцмережах, лайки та репости інших образливих повідомлень. Формально, він був засуджений за статтею кримінального кодексу про наклеп та засуджений до штрафу в 4000 франків (більше 3400 євро) з відстрочкою у два роки. Якщо підсудний не вчинить подібні правопорушення за такий термін, то штраф може бути відмінено, або зменшено. Позов у суді подав зоозахисник Ервін Кесслер, якого відповідач у коментарях до чужих постів називав "расистом", "антисемітом" та "фашистом", а також активно розповсюджував подібні заяви інших користувачів. При цьому відповідач не зміг в суді довести, що має підстави дійсно вважати Кесслера таким.

Крім того, суд вирішив, що "лайк" підсудного означав, що він приєднується до цієї думки, і не прийняв до уваги той факт, що користувач не несе відповідальності за зміст постів, які лайкає.

Таким чином, у Швейцарії (а, можливо, й в світі) це був перший вирок за "лайк" у соцмережах.

14 червня 2018 року Федеральне управління кримінальної поліції Німеччини повідомило, що у Берліні, Баварії, Гессені, Північному Рейні—Вестфалії, Саксонії та ще у п’яти німецьких землях, поліція провела операції та обшуки проти користувачів, що підозрюються у публікаціях, які розпалюють ненависть в соцмережах. Обшуки та допити загалом стосувалися 29 осіб. Їх звинувачують у ксенофобських та антисемітських висловлюваннях. За даними поліції, у 2017 році було зафіксовано 2300 таких правопорушень.

Читайте також: Некоторые приемы написания успешных постов в Фейсбуке

Фейсбук також застосовує односторонні позасудові рішення щодо користувачів соцмережі. Так, за десять днів перед голосуванням на президентських виборах у Франції, компанія повідомила, що видалила близько 30000 фейкових акаунтів у Франції. Пізніше стало відомо, що реальна цифра становить 70000 акаунтів. Соцмережа ніколи не застосовувала таких інструментів, але завдяки тиску з боку держави та громадськості – пішла на комерційно незручні поступки.

Представники Міністерства інформаційної політики України неодноразово зустрічалися зі співробітниками компанії Фейсбук. Так, 17 червня 2015 року Міністр Юрій Стець та заступник Міністра Артем Біденко зустрілися з директором з питань громадської політики Facebook у Скандинавії, Центральній і Східній Європі та Росії Томасом Крістенсеном та керівником напрямку громадської політики Facebook у Центральній та Східній Європі Габріеллою Чех.

Під час зустрічі було обговорено політику Facebook щодо контенту користувачів, а також процедури подання, розгляду та реагування на скарги. Зокрема, Міністр інформаційної політики підняв питання блокування акаунтів українських політиків, громадських діячів, експертів, а також звернув увагу на проблематику оцінки контенту в соціальній мережі.

Тоді, представники Facebook підтвердили, що розпочинають з українською стороною діалог щодо більш ретельних і виважених підходів до моніторингу українського сегменту соцмережі. Вони запевнили, що весь моніторинг та аналіз українського сегменту відбувається винятково в операційному офісі в Дубліні (Ірландія) на засадах аполітичності та дотримання стандартів соціальної мережі.

Читайте також: Шрайк: Общение в фейсбуке – битва упоротых фан-клубов, сражающихся не за истину, а за своих

Пізніше цю тезу представники компанії неодноразово підтверджували заступнику Міністра Дмитру Золотухіну. Однак, на превеликий жаль, підстави сумніватися в цьому все ще залишаються.

Нещодавно, у відповідь на черговий запит від міністерства, з поштової скриньки Габріелли Чех надійшла автоматична відповідь про її відсутність в офісі та рекомендація звертатися з питань, що стосуються Росії, України та країн СНД до її колеги Ульяни Зініної.

Ми вирішили познайомитися з цією співробітницею компанії Facebook тісніше. І от що вдалося довідатися.

Зініна Ульяна Вікторівна обіймає посаду Head of Public Policy у Facebook та відповідає в компанії за реалізацію політики соціальної мережі на теренах Росії, України та країн СНД.

Іноді, на публічних конференціях Ульяну Зініну титрують як "Директор по взаємодії з органами державної влади Росії". На жаль, поки що не вдалося поспілкуватися з нею особисто, на що ми безперечно сподіваємося. Однак, було дуже корисно вивчити її біографію.

Громадянка Російської Федерації Ульяна Зініна закінчила Інститут держави та права в Москві. З 2004 до 2006 вона обіймала посаду головного спеціаліста Департаменту правового забезпечення Міністерства інформаційних технологій та зв’язку Російської Федерації.

Це саме той департамент, який в сучасний період готує для прийняття державними органами Росії документи, що порушують міжнародне та українське законодавство, шляхом надання дозволів мовити на українських теле- та радіочастотах в окупованому Криму , здійснюючи тим самим інформаційну окупацію.

Читайте також: Соцсети создают стойкую иллюзию — влияния на общественное мнение, возможности "короткого пути" в политику и подобного

З 2006 по 2009 роки, пані Зініна працювала юрисконсультом у Координаційному центрі національного домену .RU. Потім у компанії Яндекс, яка на даний час знаходиться під економічними санкціями України. Здобувши звання кандидата юридичних наук та експерта у сфері інтелектуальної власності, з 2012 року по 2017-й була директором по корпоративним питанням в компанії Microsoft Russia.

До речі, її колишній колега по компанії, а нині заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, неодноразово наголошував закордонним партнерам та медіа про те, що Україна вже зверталася до Фейсбук з запитами про серйозні проблеми з російським втручанням.

Нарешті у 2018 році Уляна Вікторівна отримала посаду Head of Public Policy у варшавському офісі компанії Facebook. Одночасно, на даний момент вона все ще може формально входити як позаштатний радник на громадських засадах до різних робочих груп виконавчих та законодавчих органів Російської Федерації (яка визнана Україною державою-агресором) з приводу розвитку законодавства в сфері телекомунікацій та інтернету.

Зокрема, у відкритих джерелах є дані про її приналежність до Комісії по інформаційній безпеці та кіберзлочинності РФ, Комісії хостинг-провайдерів та реєстраторів і таке ін.

Крім того, Ульяна Зініна брала участь у підготовці декількох федеральних законів (не виключено, що робить це і до сьогодні). Серед іншого опікується і питаннями безпеки та приватності на Facebook, про що свідчать її доповіді на різних російських та європейських майданчиках.

Читайте також: Журналісти у світі масово відмовляються від соціальних мереж

Днями Міністерство інформаційної політики України направило до компанії Фейсбук черговий офіційний запит стосовно підтримки компанією терористичних організацій "ЛНР" та "ДНР", що були визнані такими Генеральною прокуратурою України.

Згідно, внутрішньої політики Фейсбук, компанія зобов’язана видаляти сторінки та профайли, які своїм контентом підтримують тероризм. Від 2014 року на території України незаконні збройні формування вчинили низку актів, які вважаються терористичними відповідно до Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Зокрема, мова йде про збиття літака МН-17, про обстріл мирних мешканців Маріуполя, Краматорська, Авдіївки, Волновахи та про терористичні акти в Харкові, Одесі і Києві.

Зараз позов України щодо порушень Росією зобов’язань в рамках Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, який стосується вказаних терактів, розглядається в Міжнародному суді ООН.

Крім того, у офіційному запиті Міністерства було наголошено на неприпустимості обмежувати право українських користувачів на свободу слова у мережі, про що вже багаторазово було повідомлено компанію Фейсбук.

Ще в лютому-березні 2018 року в робочому порядку партнерам з Фейсбук була направлена інформація про сумнівні факти блокування українських користувачів. На жаль, блокування продовжуються до цього часу, а на відкриті листи користувачів адміністрація соцмережі не реагує.

Слід відзначити, що Міністерство має і позитивний досвід співробітництва з компанією Фейсбук. Так, заступником міністра Дмитром Золотухіним, в робочому порядку було організовано прямі контакти адміністрації соціальної мережі з українською громадською організацією "Ла Страда Україна" (президентка Катерина Левченко – нині, Уповноважена уряду з гендерних питань), яка опікується захистом прав дітей та протидії насильству.

Читайте також: Анатомія фейку: як тисячі користувачів соцмереж залюбки дозволяють пошити себе в дурні

За підтримки МІП, "Ла Страда Україна" було долучено до всесвітнього проекту з протидії цькуванню (булінгу) у соцмережах та підвищення інформаційної безпеки дітей і надання їм цілодобової онлайн та офлайн підтримки в соцмережах.

Крім того, в рамках співробітництва Міністерства та компанії Фейсбук було верифіковано загалом близько 40 сторінок державних органів України та високопосадовців в соціальній мережі, і ця робота все ще триває, за що ми дуже вдячні адміністрації Фейсбук.

Причиною актуальності проблеми верифікованих сторінок стало те, що російські пропагандисти часто створюють клони фейсбук-сторінок органів державної влади України або вдаються до спроб зламати їх з метою розповсюдження дезінформації та фейків, розпалювання ворожнечі і т.д., про що ми також неодноразово інформували Фейсбук.

Ми щиро сподіваємося на те, що співпраця з Фейсбук продовжиться, та очікуємо реакцію компанії на наше офіційне звернення. Розуміючи, що зараз компанія стикнулася з серйозними викликами, зумовленими останніми скандалами (як, наприклад, з Cambridge Analityca), ми все ж віримо в те, що можемо знайти спільні рішення та врятувати від деструктивного впливу російської сторони найбільший в світі винахід розвитку демократії – соціальну платформу Фейсбук.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram