Цьогоріч на Арсеналі книжку "Євреї та українці: тисячоліття співіснування" П.-Р. Магочія та Й. Петровського-Штерна можна було купити усього за 150 грн. Книжка цікавезна, великого формату, з чудовими ілюстраціями на крейдяному папері.

Про релігійні традиції євреїв, про сучасні течії юдаїзму, зокрема про хасидизм і литваків, написано до пуття і прозоро, про караїмів – вичерпно, як, до речі, й про всі українські конфесії.

Читайте також: Завдяки відкритим архівам: чому варто завітати до СБУ

Цікаві зіставлення, наприклад, у формуванні української літературної мови й івриту, а також подібності української та їдиш. Найбільше мені сподобалося спільне в нашому лексиконі й таке важливе слово: ну? Прикро, але їдиш тепер мертва мова.

Особливо цікавими є фотографії. Побачила нарешті бродівську синагогу, яку в реалі вже застала розгромленою. А от чернівецька прогресивна, що її було перетворено в радянські часи на кінотеатр, називалася в народі кіногогою. Фото із села Мшанця, що побіля Тернополя, на якому застигли українські та єврейські діти, мене просто вразило – яку побутову культуру перетравив совок. Не тільки їдиш, а й культура штетлів (містечкова, єврейська) пішла в небуття. Українська все ніяк не вийде на широку дорогу.

Читайте також: "Був час – і ціни знижували", або Кривавий 1962-й

Отака вона – ціна ідеологічних експериментів. Добре, що хоч світлини лишилися та фахівці, які зуміли про все це написати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram