Вбивство Віталія Олешка примітне тим, що на перший погляд здається очевидним, кому була вигідна його смерть. Але, щойно починаєш глибше аналізувати інформацію, яку він залишив по собі, та співставляти з обставинами вбивства, як з’являються шар за шаром інші версії.

Віталій вів активне публічне життя, що дало чимало інформації для аналізу. Два роки тому він створив персональний ютьюбканал, на якому встиг розмістити 186 відео про його громадську діяльність. Після вбивства Олешка станом на 1 серпня 2018 р. на його ютьюбканалі було завантажено ще три відео. За життя відео викладались регулярно, що свідчить про високий рівень активності Віталія та залученості у громадське життя.

Переважна більшість відео є трансляціями з місця подій – мітинги, походи до чиновників на прийом, судові процеси, участь в засіданнях місцевих органів влади, допомага мешканцям Бердянську у протистоянні чиновникам. Діставалось від його критики всім – прокурорам, поліцейським, суддям, депутатам, меру, водоканалу, обленерго.

Читайте також: Бутусов: Одной из основных версий в деле об убийстве Сармата должен быть заказ олигарха Пономарева или близких к нему криминальных структур

Крім того, декілька відео присвячені його власним негараздам та персональним конфліктам з можновладцями – рішення влади щодо нерухомості, яка належить члену сім’ї Олешка, відкриття кримінального провадження проти Олешка.

Цікаво, що на одному з відео Олешко називає себе журналістом редакції «Часа справєдлівості». Мої пошуки такого ЗМІ показали, що Гугл його не знає. Є лише ГО з такою назвою та місцем розташування у Львові. Але ФБ-сторінка цієї громадської організації вже давно не оновлюється. Цікаво, чи був Олешко журналістом? Адже гул не містить слідів його журналістської діяльності.

Якщо аналізувати манеру публічної поведінки Олешко, то кидається у вічі натиск, голосна артикуляція, активні жести, запальний темперамент. Олешко не дуже розбірливий у виразах та не добирає слів, відверто називає прізвища чиновників, яких звинувачує у злочинах. Дає волю емоціям. Вміло використовує інструментарій прямого ефіру. Це, можна сказати, його фірмовий стиль – вести діалог з чиновниками в умовах стріму.

Який ефект дає стрім під час розмов з чиновниками? У переважній більшості такі відео завжди будуть програшними для чиновника, якщо цей чиновник не Генадій Москаль. Адже включена відеокамера робить з чиновника перелякану мовчазну людину, яка з усіх сил намагається контролювати себе аби не бовкнути зайвого. Саме в такому стані чиновників легко спровокувати на неадекватну поведінку. Тож, під темпераментним натиском Олешко знято чимало цікавих відео, на яких чиновники, виглядають жалюгідно. Приміром, мер Бердянська не витримав і просто пішов з засідання, але до того встиг наговорити Олешкові купу «приємностей».

Крім того, Олешка кликали на допомогу громадяни, які вважали себе жертвами свавілля ОблЕнерго, правоохоронних органів тощо. Він приїжджав з друзями на місце події і починав стрімити. З коментарів самого Олешко випливає, що він не завжди глибоко вивчав ситуацію, з якою звертались громадяни. Його коментарі іноді містять помилкові судження та оцінку подій виключно зі слів самих громадян. З коментарів самих громадян видно, що вони сподіваються на захист від Олешка та симпатизували його сміливій поведінці.

Кому могла заважати така публічна активність Олешка?

Підписників на його каналі на момент вбивства було 753. Але переглядів відео більше 300 тисяч. Для 100-тисячного Бердянська це серйозне поширення інформації. Про що чи про кого було найбільше поширено інформацію каналом Олешко? Якщо уважно придивитись до рейтингів відео, то виявиться, що багатотисячні перегляди мали лише 6 відео, всі інші в межах кількох сотень.

Які ж відео на каналі Олешка спричинили інформаційні хвилі?

1. 95 тисяч переглядів - розмова Олешка та інших учасників АТО з водієм маршрутки, який зневажливо поставився до учасника війни.
2. 27 тисяч переглядів – 9 травня «побєдобєсіє»
3. 56 тисяч переглядів - два ідентичних відео про те, як прибрати агітаційний намет Опоблоку
4. Майже 7 тисяч переглядів – «істерика мера Бердянська»
5. Майже 8 тисяч переглядів – два відео про нардепа Пономарьова та його можливі зв’язки з ФСБ.

Тобто, вся інша бурхлива громадська діяльність Олешка не користувалась таким глядацьким попитом. Тож, кому реально могла дошкуляти публічна діяльність Олешко, можна припустити з аналізу його персонального ютьюбканалу.

З цих 5ти найбільше переглянутих відео випливає дві групи опонентів. Представники влади та ідеологічні противники.

І з цього моменту можна розпочинати нумерувати версії:

1. Чи достатньо на відео з представниками влади підстав для вбивства Олешко? Якщо аналізувати публічну частину їх відносин, то з великою ймовірністю – ні. Бо критикою та навіть організацією мітингів можновладців не злякаєш. Вони після Майдану загартувались і навчились на такі речі реагувати. Приміром, організовувати у відповідь дискредитаційні кампанії руками лояльних «активістів» або мітинги на підтримку себе коханих. Але в інтернеті немає слідів організованої системної кампанії проти Олешка. Є поодинокі критичні дописи та коментарі опонентів, які у співвідношенні дорівнюють кількості коментарів від прибічників Олешка.

Читайте також: Полювання на активістів: це вже не збіги й не тенденція, а система

Тому, якщо висувати версію причетності до вбивства, когось з гостро розкритикованих можновладців, то в основі злочину мусить бути інший, не оприлюднений, бік стосунків або конфлікт.   Скажімо – посягання на грошові потоки та «годівнички» чиновників, бізнес оформлений на підставних осіб – може спонукати їх на крайні міри. Власне, Олешко неодноразово називав провадження проти себе саме переслідуванням і тиском з боку влади. Тож, версію конфлікту з місцевою владою неодмінно треба перевіряти, але мати на увазі, що критика влади навряд чи могла лежати в основі організації вбивства на замовлення. І справжня причина такого конфлікту, якщо це вона призвела до смерті, лежить значно глибше і стосується більш серйозних речей ніж репутаційні втрати від його публічної активності.

Також, варто встановити чи не користувався він підтримкою впливових та багатих конкурентів місцевої влади. Це б теж могло пояснити страх перед його активністю. Бо власними силами він навряд чи міг усунути місцевих «князів» від влади, а от за умови серйозної підтримки шанси збільшились би. 

2.Версія причетності до вбивства ідеологічних противників, тобто носіїв проросійських поглядів, теж має право на життя, оскільки Олешко жив у непростому регіоні, де прояв проукраїнської позиції не є буденністю, як в Києві чи Львові, а вимагає щоденної боротьби навіть на рівні зовнішнього прояву патріотизму. Враховуючи специфіку Запорізької області, активна проукраїнська позиція та військове минуле Олешка могли дратувати представників протилежних поглядів аж до вчинення на цьому ґрунті злочину. Тим більше Олешко не просто був носієм проукраїнських поглядів, він активно протидіяв опонентам, про що є чимало відео на його каналі.

3. Аналіз відкритих джерел показує, що Олешко також міг мати складні стосунки з такими самими, як і він, учасниками бойових дій. Адже в цій спільноті є не лише його приятелі та соратники, а й опоненти. Більше того, саме вустами деяких учасників бойових дій поширюється конртаверсійна інформація про Олешка.

4.Ще однією логічною версією вбивства може бути бізнес-конфлікт. Адже Олешко мав свій власний бізнес, доля якого складалась непросто. Тобто, можливо, вбивство вчинене не на ґрунті активної громадянської позиції, а на ґрунті ускладнених ділових відносин. Цю версію складно аналізувати по інформації з відкритих джерел, проте відголоски конфлікту можна помітити на деяких відео.

Приміром, коли мер Бердянська на одному з засідань емоційно згадав про проблеми з підведенням води до готелю, власником якого був Олешко. Судячи з контексту, мер натякав на те, що саме ця проблема спонукає Олешка до активності. Тобто могло мати місце перетинання особистих інтересів та громадської роботи. Звісно, що цю інформацію необхідно перевіряти в процесі слідства і дати відповідь – чи використовував Олешко громадську діяльність для вирішення бізнес-питань своїх та чужих. Адже до нього звертались місцеві дрібні підприємці по захист, що зафіксовано на відео. Якщо такі факти будуть встановлені, тоді можна припустити ще один варіант конфлікту – з ворогами своїх «підопічних».

5.Не можна виключати і особистісні неприязні стосунки та ситуативний конфлікт, який сухою мовою статистики називають «побутовим». Розмови між чоловіками в площині – «хто крутіший» іноді завершуються вбивством. Як приклад можу згадати вбивство у Дарницькому районі Києва, коли під час з’ясовування стосунків між молодими чоловіками один в нецензурній формі розповів іншому про перспективи вивозу в ліс та анального насильства, за що власне, у відповідь був вбитий.

Тепер проаналізуємо спосіб вбивства за інформацією з відкритих джерел. Вбивство вчинене - у дворі власного готелю, серед білого дня, постріли в спину з рушниці, вбивцю привезли до місця злочину на червоному авто вітчизняного виробництва з місцевими номерами. Вбивцю очевидці добре розгледіли і готові впізнати.

Одразу відповім на численні запитання – чи може бути саме таким замовне вбивство? А де ж снайперська гвинтівка, а чому в дворі з купою свідків? Вбивства на замовлення, як і автомобілі, бувають дуже різні. Замовити можуть міністра чи розвідника і це буде один рівень підготовки та організації вбивства – відповідна зброя, кілер-професіонал, виконавець не знає замовника тощо. А буває, що жінка замовляє вбивство чоловіка і сусід-кілер за пару тисяч гривень вбиває жертву сокирою. В обох випадках це вбивства на замовлення.

Тому одразу відкидати замовний характер вбивства Олешко не варто.

Якщо проаналізувати спосіб вбивства Олешка, то він може свідчити про наступні мотиви:

– помста

– особиста неприязнь, ненависть

– раптовий емоційний сплеск

Не факт, що ці мотиви були в замовника, вони могли бути і в виконавця.

Адже виконавець не вжив заходів для приховування обличчя, не підшукував безлюдне місце для вчинення злочину і не надто переймався з вибором зброї. Такі ознаки можуть (як варіант) свідчити про раптове формування умислу. Тому слідство мусить похвилинно встановити де був у цей день вбитий, з ким і про що говорив, аби дати відповідь – чи не назрів смертельний конфлікт саме у день вбивства. І чи є у цього вбивства «замовник» у класичному розумінні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram