Коли під час Євромайдану закрили Київський метрополітен, почалася паніка. А коли паніка, ми привчені гірким досвідом іти до магазинів і скуповувати продукти, свічки та сірники. Але в першу чергу гречку. Бо гречка – неофіційний символ достатку українців. Є гречка – є майбутнє.

На гречці будується на тільки добробут, а й деякі передвиборчі кампанії. Відчутна частка "пташечок" у бюлетенях — це голоси "за гречку". Політична гречка потім виборцям чистого неба і щасливого життя не дає, про це знають всі. Але гречку беруть. Бо це ж гречка, зайвою не буде.

Читайте також: Чому ми нація тактичного мислення

Передвиборча кампанія ще не стартувала, а гречка вже на порядку денному. Голова Луганської обласної військо-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз днями висловився про це: 

Рефлекс Павлова зараз на нас спрацьовує швидше, ніж на тваринах. Якщо побіжимо за гречкою на наступних виборах, будемо падати ще нижче.

Сказав він це коментуючи дії одного депутата, який, за словами Гарбуза, уже почав "підгодовувати" виборців, маскуючи це допомогою голодуючим.

Давайте розберемося. Хто бере продуктові набори? Ті, хто навряд чи ласують лобстерами на березі океану. Таким людям потрібна допомога, передусім вона має йти від держави, то чому не від політиків? Інша справа, що кілька в томаті, літр олії і заповітне кіло гречки видається з мантрою "голосуй за мене, я про тебе дбаю". І, судячи з усього, це карбується у підсвідомості. Як у гіпнозі, де можна використати певне слово, яке стає для людини пусковим механізмом для виконання завдання гіпнотизера.

Враховуючи те, що в мою голову не вкладається чому не можна просто взяти гречку, але не голосувати за свого "годівника", ось вам моя теорія. Людина бере до рук гречку від якогось кандидата, а їй на вушко: “Голопупенко”. Проходить місяць чи два, настає день виборів. Людина вже давно з'їла ту гречку, іде на виборчу дільницю голосувати за, приміром, умовного Васильченка, бере до рук бюлетень, а у неї в голові активізується команда: "Голопупенко". Людина голосує і може навіть не згадати по це. А потім Голопупенко дякує своїм виборцям за підтримку. А виборці навіть не в курсі, що то їм подяка.

Читайте також: Почему нужен новый закон о выборах

Та якщо прибрати іронію, з гречкою треба щось робити. У нас немає дефіциту. Крім гречки є рис, спагетті, хіпстерське пшоно булгур, врешті решт. І досвід передвиборчих кампаній у нас теж чималий. Ми як ніхто знаємо, що безкоштовний сир в мишоловці.

Тож, шановні кандидати, хочете робити добро — робіть його регулярно. Іжею, лавочками, пофарбованими парканами — як завгодно. Якщо виборці бачитимуть вашу небайдужість і щедрість — будуть голосувати чесно і щиро. І ніхто кривого слова не скаже про людину, яка справді піклується про інших.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram