Про статус Каспійського моря перемовини велися понад 20 років, і тільки зараз країнам каспійського регіону — Росії, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану та Ірану — вдалося домовитися. Якби ці п’ять країн не досягнули консенсусу, то не з’явилася б і нинішня Конвенція про правовий статус Каспійського моря.

Проте ця конвенція містить цікаве «ноу-хау» з точки зору міжнародного права та визначення того, що собою являє Каспій — у ній йдеться про те, що Каспій не можна назвати ані морем, ані озером.

Питання про статус Каспійського моря постало на порядку денному після розпаду Радянського Союзу, але тільки зараз країнам каспійського регіону нібито вдалося домовитися стосовно розподілу сфер впливу. Наскільки справедливий розподіл сфер впливу закріпила ця конвенція — покаже тільки час. Тому що, тільки коли почнеться видобування енергоресурсів на шельфі Каспійського моря, ми побачимо, наскільки норми конвенції втілюються в життя.

На Заході лунають експертні думки, що, мовляв, ця конвенція написана на користь і в інтересах Росії. Але особисто я би так не говорив.

Читайте також: Грузія: виклики різноманітності

Каспійське море — закрита водойма, яка не має виходу до інших водойм. Тож наскільки справедливо враховані інтереси всіх підписантів — це питання до тих, хто ухвалював текст конвенції і ставив свій підпис під нею. А ті країни, які не мають стосунку до каспійського регіону, не мають підстав в той чи інший спосіб брати участь в обговоренні чи критикувати конвенцію, чи висловлювати своє невдоволення чимось — вони просто не мають до цього жодного стосунку.

Крім того, якщо Росія справді уклала цю конвенцію на свою користь, як говорить дехто на Заході, то це — заслуга Росії. Адже переговорний процес тривав більше 20 років, кожна з країн, що має вихід до Каспійського моря, мала змогу висловитися, тож навряд чи решта країн могли поступитися своїми інтересами на користь Росії.

Так, можливо, між Росією та Іраном існували якісь домовленості, що не лежать у публічній площині, і тому Іран, в обмін на щось, погодився підіграти Росії. Але, знову ж таки, це ми зможемо зрозуміти тільки тоді, коли конвенція почне реально працювати і будуть очевидними її наслідки. Тільки тоді ми зможемо говорити, хто виграв, а хто програв від неї.

Читайте також: Іллічівський порт готується до відкриття "Шовкового шляху" в обхід Росії

Отже, зараз робити висновки про несправедливість Конвенції про статус Каспійського моря досить передчасно.

Чи може в Каспійському морі скластися ситуація, аналогічна до тієї, що зараз ми спостерігаємо в Азовському морі, враховуючи, що у Росії в Каспійському морі досить потужний флот, і окремим пунктом у цій конвенції зазначено, що заборонена присутність збройних сил держав, які не відносяться до цього регіону? Я би не робив таких порівнянь, передусім тому, що Україна і Росія перебувають у стані війни, тож це зовсім інша історія. Якщо в Каспійському морі почнуться якісь дії, наприклад, у Росії спалахне конфлікт із Казахстаном або з Азербайджаном, тоді можна буде розмірковувати про те, що буде з Каспієм, але не зараз. До того ж, це знову буде питання до Казахстану, Азербайджану, Туркменістану та Ірану, чи дозволять вони Росії діяти таким чином, як в Азові, та порушувати їхні інтереси.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram