Якби Робінзон Крузо був гуцулом, він утік би зі свого острова значно раніше.

Як на мене, найтрагічніший момент книжки Дефо – коли Робінзон звалив найбільше дерево на острові, видовбав із нього човен, але не врахував, що його треба дотягнути до води. Він пробував:

1) лебідку, але вона не зрушила човен;

Читайте також: Чергове свідчення української культурної самодостатності

2) прокопати з моря канал, але човен був у горах, вище рівня води.

Тимчасом Музей лісу і сплаву в Синевирі на річці Чорній показує, як вирішували практично таку саму проблему наші предки. Вони будували загату й накопичували воду, формували плоти з колод у горах. А потім відкривали шлюзи, й висока хвиля несла плоти по зазвичай геть мілких гірських річечках до більших рівнинних річок і зрештою до Дунаю.

Читайте також: Гуцульський Стікс: як близько ми стоїмо до світу міфів і магії

А Робінзон якраз скаржився на сезон дощів, який заважав йому працювати. Треба була всього лише загата вище човна.

Після порятунку з острова Дефо відправив своїх героїв (П'ятницю теж) у Сибір. А треба було в Карпати, й не після, а до.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram