Улітку, в розпал туристичного сезону, соцмережі – особливо Instagram та Facebook – переповнені фотозвітами користувачів про відпустку. Мало не в кожній стрічці – світлини найзнаменитіших туристичних принад: від римського Колізею та паризької Ейфелевої вежі до Бранденбурзьких воріт у Берліні – усіх архітектурних пам'ятників не перелічити. От-тільки не всі фотолюбителі знають і враховують, що оприлюднювати можна далеко не кожне таке фото.

Річ у тім, що у сфері любительської фото- та відеозйомки архітектурних пам'яток існують певні юридичні норми, пов'язані із захистом авторських прав. Йдеться про так звану свободу панорами – можливість фотографувати і вільно поширювати зображення захищених авторськими правами скульптур, будівель та інших об'єктів, що перебувають у громадському просторі. Варто зазначити, що норми ці у різних країнах інакші. У цій статті пропонуємо детально ознайомитися з ситуацією в Німеччині.

Свобода панорами

У порівнянні з іншими країнами Європи найбільше можливостей у фотолюбителів у Німеччині. Адже свобода панорами тут закріплена законом. Наприклад, сфотографувавши будівлю берлінського Рейхстагу, ви маєте право не лише опублікувати фото, а й використовувати йог з комерційною метою – скажімо, продавати у формі плакатів, листівок, розміщувати у друкованих та онлайн-виданнях. Фотографувати можна також художні календарі, поштові листівки та інші подібні вироби, виставлені на вулиці та в приміщеннях, доступ до яких постійно чи в певні години відкритий для всіх. 

Читайте також: Нетуристический Берлин. ФОТОРЕПОРТАЖ

Публічним місцем у Німеччині вважається територія чи простір потенційного перебування людей, куди можна потрапити вільно і без плати за вхід. Це громадські та адміністративні заклади, парки, сквери, вулиці тощо. Зважайте, втім, що використовувати дрони для зйомки об'єктів, захищених авторським правом, навіть у громадському місті суворо заборонено.

"Молекулярна людина" і "запакований" Рейхстаг

Ще один критерій свободи панорами – постійність об'єкту зйомки. Тобто без докорів сумління у громадських місцях можна фотографувати лише ті пам'ятки, які перебувають тут постійно, а не виставлені тимчасово, наприклад, у формі мистецької інсталяції.

Так відомий витвір монументального мистецтва "Molecule Man" ("Молекулярна людина"), який звів на річці Шпрее у Берліні американський скульптор Джонатан Борофскі, фотографувати та викладати в мережі чи деінде не заборонено. Адже ця скульптура височіє у громадському місці вже майже два десятиліття, і переносити її нікуди не збираються.

Усе інакше у випадку з загорнутим у тканину німецьким Рейхстагом – таку інсталяцію разом зі своєю дружиною у 1995 році створив американський художник болгарського походження Жан-Клод Крісто. Той, хто фотографував, а потім публікував фото цього витвору мистецтва, порушував закон: хоча будівля парламенту і перебуває в постійно доступному для громадськості місці, "запакували" її в рамках арт-акції на обмежений час – 14 днів. До того ж, інсталяція була захищена авторськими правами.

Є, втім, у Німеччині й низка винятків – відомих пам'ятників історії та архітектури, на які свобода панорами не поширюється. Їх варто знати: це знаменитий палац Сан-Сусі в Потсдамі, а також усі палаци Берліна й Бранденбургу, які перебувають у власності Фонду прусських палаців та садів Берліна-Бранденбургу. Опублікувавши у соцмережах фото їхніх фасадів, зроблені без дозволу неподалік від цих будівель та парків поблизу, ви можете отримати неприємності.

Будьте обачні у приватних приміщеннях!

Щойно переступивши поріг приміщення у приватній власності, ви залишаєте громадську територію. Фотографувати інтер'єри приватних компаній, житлових будинків, квартир, мистецьких майстерень, магазинів та публікувати ці фото без спеціального дозволу у Німеччині суворо заборонено. Щодо музеїв, відкритих для відвідувачів старовинних замків та інших подібних об'єктів, то, як правило, у кожному з них свої приписи щодо фото- і відеозйомки.

Тож, перш ніж йти туди і фотографувати, радимо ознайомитися з правилами на сайті закладу чи у його співробітників. Зрештою, у більшості німецьких музеїв робити фото та згодом публікувати їх не забороняють. Обмеження діє здебільшого, коли йдеться про комерційне використання цих фото. У соцмережах їх теж краще не викладати, бо Facebook, наприклад, є комерційним підприємством. Публікуючи там свої фото, ви надаєте соцмережі право на їхнє використання, а це – гра з вогнем.

Обережно! Людина в кадрі!

Захоплено фотографуючи у відпустці архітектурні пам'ятники, зважайте на те, хто ще випадково опиняється в кадрі. Річ у тім, що, наприклад, мимохіть сфотографувавши іншого туриста чи випадкового перехожого, ви фіксуєте час та місце перебування певної людини, а завантажуючи відповідне фото на сайт чи викладаючи його у соцмережі, поширюєте таким чином її особисті дані. Захистити їх з травня 2018 року покликані нові Норми загального захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR). Вони передбачають необхідність отримати дозвіл від людини на фото, перш ніж публікувати його у відкритому доступі. Не кажучи вже про комерційне використання. Дискусія щодо того, як за таких умов працювати професійним фотографам, нині ще у розпалі, і в окремих випадках рішення, ймовірно, доведеться ухвалювати судам.

Читайте також: Права споживача: адвокат звернула увагу на 7 найважливіших моментів

Утім, ще до ухвалення загальних норм про захист даних користувачів у ЄС, у Німеччині вже діяло так зване "право на власне зображення", згідно з яким людина на фото сама вирішує, чи згодна з оприлюдненням та поширенням її фото. Тобто, як правило, для публікації фотографії завжди необхідно отримати дозвіл зображеної на ній людини. Оскільки світ, як-то кажуть, тісний, не поспішайте викладати у соцмережі ваш фотошедевр, на якому незнайома пара цілується на тлі Ейфелевої вежі. 

Якщо на фото не вказано копірайт

Наскільки суворими можуть бути німці, коли йдеться про фото та авторське право, засвідчив ухвалений на початку серпня цього року вирок. Професійний фотограф з федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія подав позов у Європейський суд в Люксембурзі та відсудив компенсацію 400 євро за порушення його авторських прав. А позивався він проти… школи німецького міста Вальтроп. На своєму сайті школа оприлюднила реферат учениці, який містив зроблену фотографом та оприлюднену на туристичному порталі світлину іспанського міста Кордоба.

Аргумент школи, що на фото не стояв копірайт, у суді не спрацював. Адже у Німеччині суворо заборонено використовувати у наукових роботах, оприлюднених в мережі (навіть якщо йдеться про реферат на сайті школи), довільно завантажені з інтернету фотографії та зображення без дозволу власника авторських прав. Покарання, як бачимо, не уникнути.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram