До Дня Незалежності поліція переходить на посилений варіант несення служби. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що охорону порядку в День Незалежності України 24 серпня забезпечуватимуть близько 30 тисяч правоохоронців.

Однак чи почуватимуться українці в безпеці? Чи задоволені вони роботою нової поліції? Про це розповідає експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев в ексклюзивному коментарі для UAINFO.

"Кардинальної реформи поліції немає. Вона розпочалася та завершилася створенням патрульної поліції", – переконаний експерт.

Читайте також: Чому гинуть поліцейські? Результатів західних досліджень

За його словами, колишньому керівнику Національної поліції України Хатії Деканоізе не дали провести подальші реформи: "Коли вона почала робити кроки в напрямі реформування найістотнішої частини Нацполіції, тобто кримінального блоку, то її звільнили".

Борис Малишев наголошує, що запит суспільства на нову професійну поліцію замість старої, до якої було дуже багато претензій і низький рівень довіри, абсолютно не задоволений.

"У тій частині поліції, яка займається досудовим розслідуванням, практично нічого не відбулося. Окрім того, що змінили назву з міліції на поліцію. Є лише структурні зміни", – продовжує він.

За всіма даними експертів та Нацполіції, більше 93% колишніх міліціонерів успішно пройшли атестацію. А половина з тих, які не пройшли, поновились на роботі. "Той атестаційний бар’єр перед недоброчесними та непрофесійними міліціонерами не спрацював. Зокрема, і через недосконалу законодавчу базу, закладену під процедуру атестації", – пояснює експерт.

Дивно очікувати та вимагати від старих кадрів, які підтримують старі цінності, роботи по-новому. "Змінивши форму, не станеш краще виконувати свої обов’язки", – наголошує він.

З дня ухвалення закону "Про Національну поліцію" пройшло три роки, однак нічого істотного у роботі цього правоохоронного органу у кращий бік не змінилось.

"Нинішній очільник Національної поліції України Сергій Князєв взяв курс на консервування ситуації", – говорить Борис Малишев.

Читайте також: Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема

Експерт також відзначає, що інформація про рівень злочиності та кількість розкритих злочинів, яку офіційно видає Нацполіція, часто є маніпулятивною та відображає реальну ситуацію лиш частково.

 "До неї варто ставитись обережно. Зокрема, дані щодо криміногенної ситуації в країні є внутрішніми. Їх неможливо перевірити", – додає він. 

Закон "Про Національну поліцію" передбачає інший, дуже дієвий спосіб визначення довіри до поліції.

"Рівень якості роботи конкретного територіального органу поліції визначається соціологічними опитуваннями, проведеними у спеціальному порядку. Основне запитання при таких опитуваннях в інших країна є наступним: "Наскільки ви почуваєтесь безпечно?". Такі опитування – більш чіткий індикатор, аніж та звітність, яку оприлюднює Нацполіція", – розповідає Борис Малишев.

Він підкреслює, шо Національній поліції та Кабміну знадобилося аж 2 роки, щоб ухвалити два підзаконних акти про порядок проведення таких соціологічних опитувань. При цьому документи вийшли доволі недоднозначними за змістом, адже незалежні експерти не були допущені до процесу розробки їх проектів.

"Втім, тендер на відбір соціологічних агенцій, які б мали провести такі опитування серед населення та здійснити анонімне анкетування і самих поліцейських щодо їх думки про керівництво, до сих пір не оголошений", – підсумовує він. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

UAINFO