Весь клубок складних економічних і фінансових проблем цієї осені або будуть розплутувати, або спробують розрубати.

Що стосується президентських перегонів, фаворитів будемо рахувати не по осені, а до кінця року. Насправді, розклад виборчої кампанії визначиться тільки в майбутньому – коли зареєструються всі кандидати, пройдуть перші кампанії дискредитації лідерів – щодо декого вони вже починаються, але, думаю, нам тільки належить побачити буйний розквіт отруйної порослі. І ось після всього цього буде більш-менш зрозуміло, хто на що претендує. Поки що ситуація виглядає так: є 7-8 потенційних фаворитів, які за соціологічними рейтингами претендують на вихід у другий тур. Але ми не знаємо, чи всі вони будуть брати участь у виборах: як мінімум, щодо двох точно є сумніви. Я говорю про неполітичних кандидатів – Володимира Зеленського та Святослава Вакарчука. Чи будуть вони брати участь в президентських виборах м незрозуміло. Але їх рейтинги заміряють: вони досить високі.

Зазначу, що вже зараз, на осінь, виділяються три кандидати, до яких буде прикута найбільша увага. Саме вони, як мінімум – восени, а взагалі – до кінця року, будуть центральними персонажами передвиборної президентської гонки. Йдеться про чинного президента України, Юлію Тимошенко (яка лідирує за рейтингом другого туру) і Анатолія Гриценка. Я вважаю, що, переважно, вони будуть лідерами для тих виборців, які свого часу симпатизували Майдану. Тому є багато інтриг, пов'язаних з кожним з них: логіка кампанії – у кожного своя.

Поки що у виборчих кампаніях є тільки перші наміткиПоки що формат і тематику своєї кампанії заявила тільки Юлія Тимошенко. Наскільки я знаю, восени буде форум з економічного курсу, потім – щодо зовнішньої політики і проблеми війни і миру. Ось таким чином, крок за кроком, розбивши теми, вона задає певний порядок денний: і презентує свою програму, не видаючи її повністю, і поступово визначає теми, щодо яких будуть дискутувати інші кандидати. Але свій порядок денний почав задавати і президент Порошенко – він також буде діяти покроково. Поки що він анонсував дві конституційні ініціативи, які, мабуть, будуть представлені у вигляді одного законопроекту. Йдеться про те, щоб в Конституції закріпити Закон про перспективу членства в ЄС і НАТО. Також восени буде активно просуватися тема скасування депутатської недоторканності. В цілому, обидва фаворити будуть вести активну боротьбу на конституційному полі. Не виключаю, що, звичайно ж, президент буде задіювати й інші теми. Деякі з них вже зрозумілі м зокрема, питання про автокефалію УПЦ. І, судячи з останніх подій (коли Портнов став керуючим NewsOne і повернення Медведчука), президент може зіграти в полярну гру: протиставити себе як такий собі полюс, який буде захищати країну від загрози реваншу «колишніх». Чи буде ця гра заявлена ​​чи ні – не знаю, але я вже чув чимало таких припущень. І щодо Медведчука: він, звичайно, грає в свою гру. Але його можна використовувати і для дискредитації Тимошенко, і для того, щоб мобілізувати прихильників Майдану проти можливого реваншу. Чи буде щось подібне реалізовано – покаже час. Але це м один з можливих сценаріїв

Очевидно, що у Тимошенко – гра в довгу. Це пов'язано з тим, що потрібно поступово розігрівати і інформаційну, і політичну ситуацію з її конституційними ініціативами. Наскільки я знаю, процес підготовки концепції нової Конституції, який потім буде виноситися на відкрите обговорення, проходить дуже непросто – узгодження різних норм, концептуальних позицій. Тимошенко розуміє, що це не можна форсувати штучно – тоді вся гра буде зірвана: потрібно, щоб це було досить демократично і відкрито. Тож потрібен час: і на розроблення, і на обговорення – саму фазу обговорення, наскільки я розумію, вона хоче винести на майбутній рік, десь з січня до березня. Чи вдасться їй утримати темп і ритм цієї кампанії, а також наскільки вона буде ефективною – питання поки що відкрите (адже їй, звичайно, потрібно зберегти рейтинг).

Гриценко поки що не поспішає: він буде поступово нарощувати актив – у міру придбання ресурсів (якщо такі, звичайно, з'являться). У Порошенка дуже багато інтриг: з одного боку, впливає ціна на газ – якщо підвищиться, то це вдарить по рейтингах. З іншого боку, зараз президентський штаб визначається зі стратегією – на чому грати. Начебто, теми зрозумілі, але їх потрібно ще ефективно донести. Ще немає соціологічних опитувань, тож поки що незрозуміло, чи дала результат кампанія з білбордами, яку вже вся країна бачила – про армію, мову і віру. Також цікаво, скільки голосів принесе президенту вирішення питання про томос: чи вплине це на його рейтинг, чи ні. Дуже багато вступних вплинуть на те, як президент буде визначатися зі стратегією і тактикою своїх дій. Хоч це і малоймовірно, але за певних обставин, його стратегія навіть може різко змінитися. Наприклад, можливо, що почнеться конституційна реформа, спрямована на перехід до парламентської республіки – у ВР є такі настрої. Прихильників, як у владі, зокрема – в «Народному фронті» і БПП, так і в опозиції, – багато. Тож може бути здійснена нова тенденція, здатна зламати весь хід двох виборчих кампаній в 2019 році. Але поки що це – запасний сценарій, який, можливо, і не буде реалізований. Залежно від рейтингових тенденцій, ситуації в країні, внутрішньополітичного та зовнішньополітичного контексту, кожен з кандидатів ще буде коригувати свою виборчу кампанію. Поки що є тільки перші напрацювання – остаточно все буде визначатися до кінця 2018 або навіть до початку 2019 року.

Це що стосується розкладу фаворитів на майданному полі. А ось на протилежному фланзі виборчої кампанії головна інтрига пов'язана з тим, чи буде представлений єдиний кандидат: чи підуть на вибори два потенційних фаворити – Юрій Бойко та Вадим Рабинович? Можливо, до них ще приєднаються Малорейтингові кандидати з великими амбіціями – Олександр Вілкул та Михайло Добкін. З цього питання все стане зрозуміло до кінця року.

Читайте також: Ключевую роль в выборе будущего президента Украины может сыграть ЕС – мнение

Одна з головних інтриг сезону, яка задасть певні тенденції, – переговори щодо Донбасу. Вона опосередковано впливатиме на ситуацію з передвиборчою кампанією, але також і передвиборна кампанія впливатиме на деякі питання, пов'язані з переговорним процесом щодо Донбасу. Я маю на увазі таке: вже зараз очевидно, що Путін може перенести вибори керівництва т.зв. ЛНР і ДНР на більш пізній термін – для того, щоб не руйнувати другі Мінські угоди, не зривати переговорний процес, він буде демонструвати якусь конструктивність в цьому питанні. Але не просто так – ніякої благодійності або благих намірів, як і руху компромісу в цих діях не буде: гра йде на те, щоб змусити до поступок українську сторону. Якщо в найближчі дні вибори в так званих ЛНР і ДНР перенесуть на пізніший термін, то в обмін ВР повинна буде проголосувати продовження дії Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО», який діє до 17 жовтня. На Україну вже почали впливати і наші партнери: мовляв, Закон проголосувати, тому що від нього залежить реалізація політичної частини Мінських угод. І якщо він не буде проголосований, а «та сторона» свої вибори перенесе, то Україну будуть звинувачувати в порушенні Мінських угод – фактично, в їх зриві або, як уже це говорять деякі російські політики, «у відмові від Мінських угод». Потенційно це дуже небезпечна ситуація.найімовірніше, в кінці вересня – першій половині жовтні ми побачимо дуже напружену ситуацію з питання про продовження дії Закону «про особливий статус». А ось це буде дуже драматичне питання: зрозуміло, що його і в минулому році ледь нашкребли – здається, «за» було 227 чи 228 депутатів. І зараз знайти мінімальну більшість теж буде непросто – на всіх депутатів впливатиме передвиборча кампанія.

Звичайно, з усім цим буде пов'язано відновлення переговорів у Нормандському форматі: я так розумію, Меркель буде цей процес форсувати – вона збирається приїхати в Україну. Я думаю, вона активізує свої зусилля щодо переговорів, щоб домогтися проміжних результатів ще до початку офіційної виборчої кампанії по Україні. Зокрема провести переговори на вищому рівні в Нормандському форматі – в жовтні або листопаді.

Читайте також: Нас ждут самые тяжелые выборы за всю новейшую историю Украины – Корчилава

Питання міжнародного порядку, які будуть впливати на політичну ситуацію в Україні.Звичайно, питання про домовленості з МВФ: якщо вони відбудуться – виникає питання, в яких масштабах буде підвищена ціна на газ. Від цього будуть залежати рейтинги і чинного президента, і прем'єр-міністра, побічно це може впливати навіть на їх відносини – хоча там є й інші конфліктні точки. Вже зараз ми бачимо, що між президентською і прем'єрською командами – напруження, яке тільки наростає. Обидві сторони посилають недвозначні натяки в бік один одного: Луценко звинувачує Продана, вже заявив, що є розслідування. У Гройсмана теж натякають, що є інформація щодо лісу. Поки що це – війна натяків, але хто знає, що буде далі. Загальне зростання напруження позначається і на відносинах між окремими представниками влади. Однією з інтриг осені також буде питання про те, чи залишиться Гройсман на своїй посаді і як будуть розвиватися відносини між прем'єром і президентом. За логікою, їм воювати вкрай небезпечно – занадто багато ризиків: наприклад, якщо відправляти Гройсмана у відставку, то він з високою ймовірністю може взяти участь у президентських перегонах і відібрати голоси у Порошенка. З іншого боку, є спокуса у обох сторін погратися темою ціни на газ: розкручують версію, що Гройсман може відмовитися, грюкнути дверима і піти у відставку. Я поки що в це мало вірю, але ця версія – популярна. З іншого боку, Гройсман може погодитися на підвищення цін на газ, а потім його можуть в цьому звинуватити і спробувати відправити у відставку. Хоча насправді це потрібно для того, щоб відновити співпрацю з МВФ і отримати $2 млрд для стабілізації курсу гривні. Ось цей весь клубок складних економічних і фінансових проблем або будуть розплутувати цієї осені, або спробують розрубати: як у нас це завжди буває.

Також зазначу, що в парламентському порядку денному будуть питання, які перенесені ще з весняної сесії – досить болючі, пов'язані з майбутніми виборами. Йдеться про оновлення складу Центрвиборчкому і розгляд у другому читанні проекту Виборчого кодексу. Думаю, щодо Центрвиборчкому питання вирішать, але коли і як – поки що незрозуміло: точно – до виборів, адже їх потрібно проводити з новим складом, інакше будуть ризики делегітімності. А ось щодо Виборчого кодексу – все банально: немає голосів на підтримку. Тому, найімовірніше, його не приймуть або відкладуть розгляд.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram