"Русскій" – це не ім'я, а ознака: "спящій", "лєжащій", "сопящій", "русскій"
Коли хто з бувших русскоязичних припине журитися за "причастньіми и деепричастньіми оборотами", то стає справжнім українофоном.
А пізнавши радість спочатку вживати іменника, а потім його ознаку – а не навпаки, як то прийнято в "алеющих далях", "тающих ледниках" і прочая – збагнути маєстат Імени й нетривкість "дее-при-частия ". І заразом відчути З КИМ ми маємо справу у цій, 22-ій війні (за даними Олександр Палій).
Мандрівники й етнографи, відзначаючи непоетичність і грубість московського племені, між тим натикалися на подиву гідне БАГАТСТВО порівняльного словника московитів. Наприклад, на похороні дочка могла знайти до 50 слів для покійної матері: "ласкающая, до-зари-встающая, молоком питающая, сердцем-обогревающая, неусьіпно учившая" і тд.
Читайте також: Власникам українських стрічок тупо хочеться грошей. Заробляють на патріотизмі – журналіст
Отака незліченна кількість порівнянь у московській мові, за яким бува не вгадаєш й самого імени, спадок з фіно-угорських язицьких практик. Кожне Ім'я – чи то тварини, чи людини, чи будь-якої одушевленої неістоти – не вільно було вимовляти вголос. Табу, за порушення якого конфлікт і смерть – від рук того, чиє ім'я "відкрили".
А от порівняльні, кучеряво завернуті слова у дієприкметник – завжди будь ласка.
"Русскій" – теж не ім'я, а ознака. "Спящій". "Лєщащій". "Сопящій". "Русскій". "Кітайскій"
Але ХТО?
Відповіді немає. Секрет. Табу. А без знання імени – ні рішення прийняти, ні здачі дати. Де вже – перемогти! Іхтамнєт. Бийтеся з тінню. З уявою. Здохніть "у ВАШІЙ громадянській війні".
Тому "убєґающий, ґлубокониряющий, референдуми-орґанізовующій, гуманітарниє-колонни-отправляющій, по-тєлєвізору-ртом-медвєдчука-ґоворящій".
Спадком в українській мові подібного "фінського закляття" є хіба слово "ведмідь". (Відаючий, де є мед). Решту імен ми, здається, без остраху називаємо. Зокрема по імені й звемо самих "русскіх". Принаймні, поза межами фейсбуку.
Читайте також: Вивчення державної мови: чому так нудно?
І не кажемо: "той, хто украв наш Крим", "той, хто розстріляв зелений коридор".
Бо не знаємо й не любимо "причастньіх и деепричастньіх оборотов". Якшо звісно СПРАВЖНІ українофони.
...Льодовик, що тане. ...Далечінь, що палає. ... Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки