Літні відпустки і канікули завершились. Потрібно знову адаптуватись до робочого чи навчального ритму. Як зробити це найкраще? Від чого залежить успішність виходу з відпочинку без стресу? Що ще потрібно врахувати? Спробував розібратись Денис Лавриненко, пише УП.Життя.

На початку осені багато хто з нас відчуває на собі так званий "післявідпустковий синдром". Він може виникати не лише у тих, хто вже працює, але й у тих, хто ще навчається.

Канікули можна назвати "тривалою відпусткою". Післявідпустковий синдром – один з наслідків високої інтенсивності нашої діяльності після відпочинку.

Читайте також: Як з користю провести відпустку і перезавантажити мізки

Напружений графік, велика відповідальність, необхідність спілкуватися з великою кількістю людей і вирішувати безліч завдань одночасно, робота чи навчання вночі – основні фактори, що сприяють розвитку синдрому після завершення відпусток чи канікул.

Є широкий спектр "післявідпусткового синдрому". Одні стають дратівливими, а у інших пригнічується настрій. У когось підвищується температура, загострюються хронічні захворювання, з'являються сонливість, біль в шлунку, ломота в суглобах. Найчастіше це лише тимчасовий збій, що є нашою "спробою" несвідомо продовжити собі відпочинок. 

Проведені в різних країнах дослідження свідчать, що більше 75% всіх заяв про звільнення пишеться саме після відпустки, при цьому більше 35% працівників звільняються в перший тиждень після повернення з відпочинку. Проте кількість тих, хто згодом шкодує про свій "післявідпустковий порив", на жаль, невідома.

Не всі ми однаково сильно вразливі до "післявідпусткового синдрому". У групі ризику ті, хто відпочиває більше одного місяця, не планує свою відпустку чи канікули, працює "не на своєму місці", надмірно завантажує себе відразу після виходу на роботу чи навчання. Крім того, наші адаптаційні можливості зменшуються з віком, а чоловіки вразливі до післявідпусткових стресів більше за жінок.

Для уникнення цього синдрому потрібно входити у роботу і навчання поступово, уникаючи різкої зміни темпу і наповненості життя. Швидкість та успішність адаптації до роботи чи навчання після відпочинку пов'язана з урахуванням трьох аспектів: режиму дня, соціального інтелекту та емоційного інтелекту. Тому варто виключити раптовість з трансформування розпорядку буднів, взявши до уваги свою потребу в контакті з іншими та навички спілкування, а також з огляду на особливості власної емоційної саморегуляції.

Ми неоднаково сильно потребуємо спілкування з іншими, неоднаково добре підтримуємо відносини з ними, неоднаково успішно управляємо своїми емоціями у стресових ситуаціях взаємодії. З цим найчастіше і пов'язана складність виходу з відпусток чи канікул.

То чи можливо без надмірних стресів "стати на рейки" роботи або навчання після відпочинку? Звичайно! Ось "успішна тринадцятка", що стане у нагоді.

1. Приділіть увагу повноцінному харчуванню

За дослідженнями, на відпочинку ми зазвичай дозволяємо собі більше шкідливих продуктів, отже, система травлення потребує відновлення. Якщо відсутні протипоказання, можна сезонно приймати полівітаміни, які сприяють збільшенню адаптаційних можливостей організму.

2. Перед роботою чи навчанням варто добре виспатись

Для цього краще засинати до півночі, і спати не менше 7-8 годин. Прокидайтеся трохи раніше, щоб без поспіху налаштуватися на робочий чи навчальний день та неспішно зібратися.

3. Працюйте над хибною установкою "Наповнене життя закінчилось разом з відпусткою, а тепер почнеться рутина"

Наповненість – внутрішнє відчуття, психічний стан, що залежить від нашого сприймання дійсності, а не її насиченості багатьма подіями.

4. Знаходьте час на дистанціювання від джерел стресу, для комфортного перебування наодинці з собою або спілкування лише з приємними вам людьми

5. Плануйте свою бездіяльність

Нас навчили планувати справи, проте забули навчити планувати неробство. Енергія і мотивація – відпочинкові ресурси. Спробуйте запланувати спочатку відпочинок, а потім інші справи. Побачите, вам сподобається результат.

6. Якщо робота чи навчання пов'язані з комп'ютером, намагайтеся обходитися без нього вдома, або хоча б за три години до сну.

7. Якщо діяльність малорухлива, стресом для організму буде перехід від активності до вимушеної гіподинамії

Почніть з легкої розминки вранці, відмовтеся від використання ліфта та авто, більше ходіть пішки різними маршрутами.

8. Якщо можете, не беріться одразу за складні справи чи завдання

Займіться лише важливим і терміновим, не розпорошуючи увагу на те, що можна виконати пізніше.

Читайте також: Невигадана історія: чому так важливо навчитися не відкладати життя "на потім"

Починайте з легких справ, адже рівень працездатності зростає по мірі збільшення навантаження.

9. Невимушене спілкування з колегами по роботі чи навчанню допомагає прискорити та полегшити адаптацію до щоденної діяльності.

Обговоріть з ними найприємніші моменти відпочинку, поділіться складнощами повернення після відпустки чи канікул. Розуміння, що не вам одним складно адаптуватися, допомагає більш ефективно долати стреси.

10. Намагайтеся робити перерви кожні 2-3 години хоча б по 10-15 хвилин в процесі робочого чи навчального дня

Частіше розминайтеся, роблячи легку гімнастику.

11. Спробуйте не затримуватись після закінчення робочого дня

Якщо можете піти раніше, скористайтеся цим. Так ви зекономите свій ресурс, і скоріше адаптуєтесь після відпочинку.

12. Радуйте себе після роботи чи навчання

Це може бути будь-що, що приносить вам задоволення – приємна прогулянка чи покупка, відвідуванням театру чи похід в кіно. Передсмак приємного вечора допоможе провести день в гармонійному настрої.

13. Використовуйте експериментально обґрунтовані медитативні практики та техніки емоційної саморегуляції.

Вони можуть допомогти швидко та якісно відновити фізичний та психологічний стан після завершення насиченого дня. Якщо ж те, чим ви займаєтесь, вас хронічно не радує, то варто замислитись, чи "на своєму ви місці". Можливо, ви поки що не знайшли себе, своє і своїх.

Читайте також: 9 причин порадоваться осени

Хороша новина: усвідомлення – уже половина пошуків. Далі головне – невпинно шукати, спираючись на власні унікальні ресурси, що є у кожного з нас.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram