Крокодилячі сльози Путіна за Захарченком нагадують лицемірні слова Сталіна з приводу смерті Кірова.

Убивство Захарченка, як не дивно, було вигідно багатьом. Зараз усі вони розчепірюватимуть пальці й киватимуть одне на одного.

Захарченко не був політиком. Він став хлопчиком на побігеньках у Путіна. Видно, на якомусь повороті його занесло не в той донецький степ. Карлики подібних кульбітів не прощають. Крокодилячі сльози Путіна за Захарченком нагадують лицемірні слова Сталіна з приводу смерті Кірова. Тиран – гідний учень тирана.

Читайте також: Смерть Захарченко не имеет никакого значения для переговорного процесса, – мнение

Список убитих бойовиків Захарченком не обмежиться. Але бойовики самі по собі вже не цікаві організаторам війни. Тепер настає черга ідеологів і пропагандистів війни. Вони занадто багато знають. Механізми війни, вміння розпалювати ворожнечу – ось що починає цікавити людей, які хочуть розібратися в тому, що ж насправді трапилось і відбувається в Криму та на Донбасі. Тому бойовики як виконавці чужої волі все менше цікавитимуть мислячих і дієвих людей.

Читайте також: П'ять версій ліквідації Захарченка

На московських політичних майданчиках засвітилося чимало ідеологів і пропагандистів війни. У день вбивства Захарченка в їхніх очах поселився страх. Розплата видавалася неможливою, принаймні розтягненою в просторі й часі. З’ясувалося, що життя для них може закінчитися набагато швидше, ніж вони думали.

А українцям повинно вистачити здорового глузду, щоби не піддаватися на провокації російських спецслужб.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram