Навколо договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією відбуваються справжні політичні баталії. Чи прораховувало МЗС усі наслідки від денонсації цього договору? Зокрема, в Росія нині перебуває близько трьох мільйонів українських громадян. Що буде з їхнім правовим статусом та чи не стануть вони заручниками політичних ігор?

Про це в ексклюзивному коментарі для UAINFO розповів український політолог Олексій Якубін.

За його словами, в МЗС не прораховували можливого ефекту від призупинення цього великого договору для звичайних громадян: для українців в Росії і для росіян в Україні.

"Коли підписували Закон про дружбу, то в його рамках передбачали додаткові галузеві угоди між Україною та РФ. Павло Клімкін посилається на те, що все одно діють норми, які Україна підписувала в межах СНД. Зокрема, ті питання, які пов'язані з трудовим правом. Детально над наслідками призупинення великого договору в міністерстві не думали. Очевидно, що це питання не стояло на порядку денному", – розповів Олексій Якубін.

Читайте також: Восени Росія буде тиснути на Україну саме на дипломатичному фронті – Снєгирьов

За словами політолога, в МЗС зациклились саме на політичній частині цієї угоди та тим, як його правильно презентувати суспільству, – призупинення чи денонсація.

"Навколо документу почалась своєрідна політична колотнеча. Клімкін намагається сказати, що це – призупинення, а не денонсація, виправдовуючи позицію президента та МЗС, яку вони оголошували весною. Тоді вони говорили, що цей договір не можна денонсувати, адже Україна його використовує в міжнародних судах", – розповів він.

За словами Якубіна, частина наших політиків до кінця не розуміє різниці між призупиненням та денонсацією.

"Якщо до 1 жовтня 2018 року від України або Росії не буде надіслано повідомлення про вихід з цього договору, то він буде продовжений автоматично. Це ключовий нюанс. Для того, щоб його денонсувати, потрібно надіслати повідомлення про це в РФ. А коли ми його призупиняємо, насправді робимо те саме. Зі слів Клімкіна я не побачив великої різниці між денонсацією і непродовженням договору. Від часу пролонгації пройшло 10 років. Клімкін намагався сказати, що його не розривали, бо чекали завершення. Але за юридичними наслідками немає різниці: чи це денонсація, чи це непродовження договору", – наголосив політичний експерт.

На основі договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією було укладено ще десятки інших документів.

"Договори, якими зараз керуємось в межах Азовського моря, теж підписували на його основі. В праві немає зворотної сили. Те, що відміняється зараз, не відміняється в минулому. Але все одно виникає колізія: що буде далі з правами наших громадян? Чи не почне Росія переглядати їх статус? Чи не примусить наших громадян, які знаходяться на її території, вибирати: подавати на громадянство чи повертатись?", – розповів Олексій Якубін.

За словами політолога, Порошенко вирішив розіграти карту з денонсацією (або непродовженням) великого договору про дружбу з Росією, розраховуючи на політичні бали в ура-радикальних аудиторіях.

Читайте також: Кремль спрямує свої зусилля на отримання контролю над парламентом України – політтехнолог

"Одна з передвиборчих тем для президента – гасло "геть від Москви". Однак ця технологія до кінця не прорахована, адже в радикальній аудиторії частково не сприймають курс президента, як щирий", – наголосив Олексій Якубін. 

За його словами, політична активність навколо непродовження договору про дружбу з РФ може бути спробою зробити димову завісу для пролонгації ще на рік Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", який наразі є сплячим.

Нагадаємо, договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ уклали в 1997 році. Він став основоположним документом українсько-російських відносин, що передбачають стратегічне партнерство "на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання суперечок, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

UAINFO