Роками наслідки війни не виходили за межі географії боїв на Донбасі. Однак цього літа РФ активізувала свої військово-морські сили в Азовському морі: там стали переслідувати торгові судна – фактично блокуючи водойму, через яку проходить приблизно 80% експорту України.

«Дії Росії щодо припинення морського транзиту – ще один приклад її кампанії з дестабілізації України, а також нехтування міжнародних норм, – заявила в четвер прес-секретар Держдепартаменту США Гізер Науерт. — Ми закликаємо Росію припинити утиски міжнародного судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці».

В травні Росія відкрила міст через Керченську протоку, що з'єднує материкову Росію з Кримським півостровом – територією України, яку РФ захопила в 2014 році. Керченська протока – єдиний водний канал між Чорним і Азовським морями. Через що всі морські перевезення тепер повинні здійснюватися під новим мостом РФ.

Із завершенням будівництва моста, російські чиновники швидко обмежили тоннаж кораблів, що проходять через Керченську протоку. Це супроводжувалося сплеском активності військово-морських сил РФ цього літа: за участю артилерійських катерів, корветів і підводних човнів зупинялися і тероризувалися торгові судна, що прямували в/з України Азовським морем.

Читайте також: Кризис в Азовском море: почему сейчас и что с этим делать. ВИДЕО

Держдепартамент США заявив, що за останні тижні Росія зупинила як мінімум 16 суден, що прямували в порти України. А з квітня число затриманих суден налічує сотні. Деякі українські держслужбовці попереджають, що такі дії РФ можуть призвести до ескалації безперервної війни на суші.

Франклін Голкомб, науковий співробітник Тартуського університету в Естонії, що спеціалізується на геополітиці Росії, говорить, що у військовій операції РФ проти торгового флоту України в Азовському морі є дві основні мети.

Перша – ці дії повинні підірвати авторитет української влади в очах суспільства. Це – типова задача Кремля після того, як Україна, пострадянська країна, в результаті революції 2014 року пішла по західному вектору розвитку.

Друга – Росія хоче «контролювати окупований Кримський півострів і води, що його оточують: тим самим, закладаючи основу для подібних агресивних дій у Чорному морі», – вважає Холкомб.

Непоправна шкода

Тільки у Росії і України є виходи в Азовське море. З квітня 2018 року через те, що росіяни переслідували морські вантажі в Азовському морі, був перекритий торговий потік в найважливіші порти України. Як повідомляють офіційні особи, морський трафік в Маріуполі знизився на 15%, а в порту Бердянська – на третину.

Деякі українські експерти вважають, що контроль РФ над морськими шляхами в Азовському морі еквівалентний військовій блокаді. [...]

Крім того, згідно з дослідженням Геологічного нагляду США (за 2010 рік), в Азовському морі знаходиться 218 млн барелів неочищеної нафти і 4093 млрд кубічних футів природного газу. Поки ці резерви не задіяли ні Росія, ні Україна.

Звички

Зараз рейтинг президента РФ Володимира Путіна перебуває під ударом через непопулярні пенсійні реформи в Росії. Отже, в Україні турбуються про те, що організована в Азовському морі криза – інструмент президента РФ, щоб переключити увагу з внутрішніх проблем на ще одну військову авантюру за кордоном. Яка до того ж – в інтересах російських націоналістів. Спостерігачі кажуть, що рейтинг схвалення Путіна всередині РФ значно зріс, після того як в 2014 році в Криму була проведена військова операція. Путін може зробити щось подібне, якщо вирішить, що його політичне майбутнє стає хитким.

Читайте також: Насколько страшны для России новые санкции США?

«Існує величезний ризик того, що Кремль спробує посилити кризу в Азовському морі: йому доводиться боротися з наростанням соціальної напруженості, – каже Голкомб. – Кремль регулярно провокує міжнародні кризи, щоб відволікти російське суспільство і виправдовувати погіршення соціально-економічних умов».

Зі свого боку, Кремль каже, що його військово-морська присутність у Азовському морі переслідує лише одну мету: захистити свої сили в окупованому Криму та Керченській протоці.

За словами українських воєначальників, в Азовському морі налічується близько 1000 морських піхотинців РФ. Багато військових експертів вважають, що цього недостатньо, щоб у найближчому майбутньому провести велику десантну операцію. Однак в середу спікер Міноборони України Дмитро Гуцуляк сказав, що Росія «під виглядом тренувань для підтримання бойової готовності» нарощує озброєння і підсилює підготовку своїх військових частин уздовж узбережжя Азовського моря. Нині в Криму налічується близько 40 тис. російських військових, а у військово-морському флоті РФ – близько 40 суден, закріплених за Азовським морем. [...]

Новий фронт

Другі Мінські угоди, підписані в лютому 2015 року, фактично заморозили війну в Україні на її нинішніх географічних кордонах.

Але війна так і не закінчилася. Більш ніж через чотири роки після її початку кожні три дні в бою гине один український солдат. Мирні жителі теж часто гинуть: іноді – опиняючись під перехресним вогнем артилерії або снайперів. Але найчастіше – підриваються на наземних мінах. На цей момент війна вбила понад 10 300 українців. [...]

Останній населений пункт лінії фронту на півдні – курортне місто Широкине, яке знаходиться недалеко від Маріуполя (розташованого на Азовському морі). Так звана територія сепаратистів становить близько 20 миль берегової лінії Азовського моря: приблизно від околиці Широкиного – до кордону з Росією.

У роки важких боїв за Широкине жодна сторона не використала висадку морського десанту, щоб атакувати противника з флангів. [...]

Агресія РФ в Азовському морі загрожує розхитати непросте військове становище. Тепер українські воєначальники нарощують можливості захищати власний торговий флот, а також відбивати напад російських військ.

«Це підготовка до можливої ​​агресії – висадки десанту на узбережжі Азова і в Одесі, – говорить колишній дипломат Олександр Хара. – Якщо Україну зможуть відрізати від моря, це завдасть непоправного удару для нашої економіки».

Після того, як в 2014 році РФ відібрала Крим, 80% військово-морського флоту України опинилося в руках Росії. Однак замість того, щоб замінити втрачені в Криму морські кораблі, українські воєначальники пріоритетом зробили створення «москітного флоту»: прибережні кораблі, озброєні сучасними протикорабельними знаряддями.

У середу один з високопоставлених військово-морських офіцерів України заявив, що Україна нарощує свою військову присутність в Азовському морі, щоб протистояти російській загрозі. З цією метою країна вже приступила до випуску власних артилерійських катерів класу «Гюрза», вартістю $30 млн, здатних працювати в неглибоких водах Азовського моря (близько 9 метрів).

Читайте також: Агресія Росії в Азовському морі: як приборкати нахабство сусіда

Українські ЗМІ повідомили, що до 2020 року у військово-морського флоту України буде 20 патрульних катерів класу «Гюрза».

Україна також розробляє нову зброю для морських битв. 18 серпня Україна успішно протестувала нову протикорабельну крилату ракету під назвою «Нептун». Представники МО України кажуть, що «Нептун», спроектований і побудований в Україні, може вражати цілі на відстані приблизно 200 миль і топити військові кораблі з водотоннажністю до 5000 тонн.

Перспектива того, що РФ може здійснити висадку морського десанту, вплинула на обстановку і навчання українських збройних сил в Азовському морі. Уздовж узбережжя Азовського моря Україна побудувала мережу берегової оборони – подекуди вона схожа на Нормандію з фотографій часів Другої світової війни.

Також в регіоні українські танки проводять бойові стрільби по морських цілях. Солдати полку «Азов» Національної гвардії України, які базуються в Урзуфі, на узбережжі Азовського моря, кажуть, що їх навчання спрямовані на відбиття морського вторгнення.

«В цілому, українські військові проводять ефективну підготовку, щоб відбити можливу агресію в зв'язку з ескалацією в Азовському морі», – каже Ігор Романенко, колишній український генерал.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Повну версію статті Нолана Петерсона читайте на НВ