До 30 вересня ми надішлем ноту про припинення Договіру про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Ми повинні були розірвати його після того, як в Крим зайшли перші зелені чоловічки, але краще пізніше ніж ніколи. Термін дії договору спливає 31 березня 2019 року. Щоб він не продовжився автоматично, ми повинні подати ноту.

Розрив договору з агресором є різновидом міжнародних правових санкцій. Ми маємо на це повне право, як держава, яка зазнала акту агресії. Саме важливе, що там є положення, які теж перестають діяти, наприклад про військову співпрацю, про співпрацю спецслужб і т.д. Вважаю, що це недопустимо, що на такому високому рівні воно досі залишалось де-юре діючим, хоча фактично ні.

Читайте також: Клімкін не думав над наслідками призупинення договору про дружбу з Росією – політолог

З 2014 році я зазначав, що ми повинні розірвати всі відносини і ввести візовий режим, на що мої опоненти завжди заявляли, що згідно положень договору, наприклад, статті 2:

"Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів".

Або наприклад статті 3:

"Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права".

Ми не можемо це робити, бо РФ скаже, що у неї є легальні права на війну, що це нам не допоможе в міжнародних судах, що міжнародна спільнота погано відреагує і ще купу дурних аргументів. Хочу констатувати, що РФ перша порушила умови цього договору, і саме ці статті, і не тільки ці, а майже кожну і навіть те, що було написано в преамбулі, було спаплюжено. Коли відбулась окупація Криму, а в Луганськ зайшли перші танки, цей договір, як і Будапештський Меморандум, став просто папірцем. Права, свобода, повага, не втручання – це не про РФ, і ми вже це зрозуміли, шкода що не всі.

Читайте також: Денонсувавши угоду з Росією щодо Азовського моря нашкодимо лише собі – дипломат

Дуже важливо розуміти ще одну річ, згідно міжнародного права розірвання договору через його невиконання, або якісь надзвичайні обставини, не впливає на положення, які стосуються державних кордонів! На міжнародні суди це теж не впливає! Це політичне рішення! Я дуже щасливий, що ми зробили цей крок, наступним повинно бути: введення візового режиму з РФ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram