Це дуже багато змінює в тому, як люди дивляться на світ і як вони спілкуються.

Коли ти народжений у великій родині, насиченій пам'яттю про попередні покоління, співіснуванням молодих, старих і духів предків, – ти відчуваєш себе ланкою в ланцюжку. У the great chain of being. Тебе як індивіда, як незалежного атома не існує. Ти завжди тільки знак пунктуації між кимось і кимось. Ти приріс до інших, як рослина.

Читайте також: Холодний душ. Що вириває нас із теплих обіймів дитинства

Коли ти народжений у малій родині, коли маєш свій простір, ти уявляєш себе атомом, що вільно літає у всесвіті. Ти можеш випурхнути, порвати з усіма зв'язки, ти здатен (фізично) бути самотнім, але вільним.

Саме малі родини продукують незалежних (і самотніх) індивідів. Демографія має вплив на те, як люди спілкуються: що меншими є родини, то менше в людей фізичної потреби в спілкуванні.

Читайте також: Що нищить, але не знищить українську сім’ю

Драма традиційних суспільств – у суцільній зв'язаності людей, якої неможливо позбутися. Драма наших суспільств – у суцільній незв'язаності людей, і як наслідок – у постійному відчайдушному прагненні знайти connection.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram