Про корінний, автохтонний і титульний народ та політичне словоблуддя про державну мову. Безкоштовне поширення вітається. Увімкнути мозок, вимкнути телевізор! 

P.S. Прошу цей лікнеп якось переслати альтернативно обдарованим з двох таборів, бо в мене вони забанені.

Маніпуляція 1. Питання державної мови не є пріоритетним для громадян України

Якщо мова не є одним із пріоритетів – чому стільки уваги цьому питанню приділяється на політичних шоу приватних телеканалів за участі колишніх регіоналів з одного боку і штатних провокаторів з іншого? Це єдине "не пріоритетне" питання, якому штучно надається такого резонансу, аби тільки не ухвалити закон.

Маніпуляція 2. Питання державної мови розколює суспільство

Суспільство розколюють політики, які не хочуть правового врегулювання: одні, бо представляють "рускій мір", інші – бо після ухвалення закону у них повністю зникне тема для самопіару, тому саме такі політики роблять українську мову "ядром конфлікту".

Читайте також: Ніцой: Шкода, що ми не Чехія

Натомість, питання державної мови дуже об’єднує у критиці законопроекту про державну мову 5670-д регіоналів і ультранаціоналістів.

Маніпуляція 3. Закон про державну мову не потрібен – все урегульовано в Конституції

Конституція містить загальні норми. Якщо їх не прописати в окремому законі, то такі норми є декларативними і не виконуються, що й підтверджує знекровлений стан української мови у наш час. За такою хибною логікою не треба було Закону про громадянство, бо положення про нього вже є в Конституції, чи не треба було б Цивільного кодексу, бо право власності у ній теж закріплене.

Маніпуляція 4. Посилання «"захисників" російської мови на «Європейську хартію регіональних мов або мов меншин», ратифіковану Україною 2003 року

​Оригінал цього документу не має жодного стосунку до мов меншин. У Хартії ідеться про міноритарні мови, про мови, які є під загрозою зникнення! Український текст ратифікованої Хартії (перекладений з російської), як і у інших державах, містить "національні" особливості.

Ось перелік мов (чи меншин?), які Україна визначила для себе, як такі, що потребують однакового захисту: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька (?), єврейська (?), кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська. Зате нема караїмської, кримчацької чи ромської. Права меншин, в тому числі мовні, регулюються Рамковою конвенцією про захист національних меншин 1995 року.

Маніпуляція 5. Міф про "титульну" націю.

Поняття "титульна нація" вигадав у ХІХ столітті під час скандальної справи Дрейфуса французький письменник і публіцист з шовіністичними і антисемітськими поглядами Моріс Баррес. Термін використовувався у СРСР і донині зустрічається у текстах деяких політологів та політтехнологів, зокрема тих, які формувалися у радянський час та не читають наукову літературу жодною іноземною мовою, крім російської. Не всі красиві слова мають красиве значення. Українці – державотворча нація.

Маніпуляція 6. Міф про автохтонний народ

Автохтон – синонім до "корінний народ" (див. Маніпуляція 7), абориген. У юридичних документах не застосовується, в українському політичному наративі використовується невігласами. Хіба що хтось дослідив власну генеалогію від антів та склавінів і заперечує присутність кочових племен на території України. У застосуванні до нас, сучасних українців, використовується у квазінаукових публіцистичних текстах і промовах політиків.

Маніпуляція 7. Українці – корінний народ

Корінні народи в Україні – це кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи. Корінні народи – це ті, хто населяли споконвічно нашу територію на період встановлення її сучасних кордонів, не мають своїх державних утворень поза Україною і самоідентифікують себе, як такі. Корінні народи захищені міжнародним правом – Декларацією ООН про права корінних народів від 13 вересня 2007 року. В Декларації, серед іншого, зазначається, що корінні народи мають право на самовизначення. Українці – не корінний народ, бо мають свою державу.

Читайте також: У теперішньому Львові я можу бути ким я є і ніхто не переслідує мене за мою мову чи мою культуру –  блогерка

Під час засідання Генеральної асамблеї ООН Австралія, Канада, Нова Зеландія та США голосували «проти» Декларації, 11 держав утрималися, зокрема, Україна, Грузія, РФ, ще 13 держав були відсутні під час голосування, серед них варто згадати Ізраїль, Румунію, Чорногорію.

Приємних мандрівок для ваших думок!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram