Ух, як цікаво! Усереднений трансферний (!) рух зі Львова на Нью-Йорк, Чикаго, Торонто в районі 100 (!) пасажирів на день! Навіть Вашингтон, куди переважно літають у справах, має пристойні показники. Вражає Франкфурт – на рівні не зовсім туристичної Барселони (ймовірно, у FRA значна частина пасажирів робить пересадку на інші види транспорту), дуже пристойні показники мають Амстердам і Париж. Важливо також, що сезонність має помірну амплітуду.

Із такими показниками логічно буде в межах кількох років побачити у Львові Delta із JFK – з їхньою маршрутною мережею по США це буде єдина можливість добиратися в більшість американських міст лише з однією пересадкою. Не здивуюсь побачити у Львові через якийсь час United з ORD, втім, радше за все буде хтось один із двох.

Читайте також: Львів уже створив й успішно утвердив свій бренд. Решті українських міст час надолужувати

На ринку явно є місце для AirFrance/KLM. Прямі пасажири + транзит по Європі, Азії, США – за повної відсутності інших пропозицій у межах альянсу SkyTeam – у бабці-Європі залишилося небагато таких неторканих лакун. Якщо хтось із них прийде, то це може відтермінувати інтерес Delta, але водночас є велика можливість для МАУ осідлати прямий потік на основні північно-американські міста. Це, звичайно, не Дніпро й не Франківськ, тут не вдалося заборонити конкуренцію, але треба визнати, що МАУ добре попрацювало останні роки як не над моральністю кінцевого бенефіціара, то принаймні над оновленням свого продукту, особливо далекомагістрального.

Цифри щодо Львова дають надію, але не означають, що ринок уже фінансово привабливий для авіакомпаній. Маржа мережевих перевізників у принципі дуже залежить від наявності бізнес-пасажирів. Тих, які платять за бізнес-клас і які оплачують дорогі класи бронювання в економі, потребуючи гнучкості від своїх квитків, – у Львові, може, сто власників бізнесів, стільки ж топових айтішників і до сотні менеджерів із вищим рівнем оплати праці. О, й, може, ще "корупційна сотня", до якої чомусь ніяк не добереться НАБУ чи прокуратура. Це клієнтське ядро офіси авіакомпаній, напевно, знають поіменно і ставлять чайник, щойно зачувши кроки в коридорі. Але цих 300-400 преміум-пасажирів, які хай навіть зроблять по 20-30 перельотів на рік, геть недостатньо для міста, в якому щоденно через аеропорт проходить біля п'яти тисяч пасажирів-усмоктувачів найнижчих тарифів. І їхнє місце в літаку, з великою ймовірністю, не приносить прибутку. (Всі цифри – наслідок мого консалтинґового марення, збіги випадкові, жодна тварина не постраждала).

Читайте також: Ryanair та Україна. Політ нормальний?

Львів – це ринок на виріст, мрія про "гроші завтра". Це робить Львів випробуванням для менеджерів авіакомпаній. Навчитись заробляти на свій щорічний бонус на такому ринку – це знайти ключ до міста й температуру сердець, яка топить кригу довкола гаманців. Але це також посилає сигнал очільникам міста, області, лідерам громади і бізнес-спільноті. Або Львів стане на рейки сталості розвитку і розвиватиме себе у глобальне місто, або й далі найбільший офісний центр у місті належатиме податковій (ех, там був би добрий гуртожиток для УКУ), а відкритість міста визначатиметься корупційними розкладами щод залізниці, обмеженістю послуг державного сектора й періодичними індульгованими прокиданнями соціальної та політичної активності гопників, яких ми у Львові називаємо трошки іншим словом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram