Наприкінці травня я зазвичай відвідую Київ у дні міста й "Книжковий Арсенал", пише для "Тижня" Єжи Онух

Та 2018-го вперше за майже 20 років у цей час перебуваю в Торонто й наново відкриваю місто, стаючи свідком великої кількості подій, які приносить кожен весняний день. В останній вікенд травня відчиняють свої двері торонтські будинки: й уже відомі нам, і ще більше невідомих. Цього року була можливість відвідати 130 будинків, історичних і сучасних, приватних і публічних. Одне слово, було з чого вибирати.

Наш вибір припав на Музей Ага-Хана, установу, про яку я дізнався два роки тому, повернувшись із Нью-Йорка, і яка зачарувала мене. Тож я пообіцяв собі, що пізнаю її ближче та глибше, бо вона того варта з багатьох причин.

Музей, що виник з ініціативи культурного фонду Aga Khan Trust for Culture, відчинив свої двері у вересні 2014-го. Ця унікальна установа зосереджує свою увагу на мистецтві й культурі ісламу. Музей має власну постійну колекцію, а також організовує презентації та виставки окремих аспектів ісламської культури й мистецтва з найкращих світових зібрань.

Ага-Хан обрав для свого музею Канаду й Торонто як місце, де щодня втілюються в життя ідеали релігійної, національної та расової інклюзивності. Але хто такий Ага-Хан?

Читайте також: Зневажений фронт: хто на барикадах культурної дипломатії?

"Ага-Хан – титул, що його використовує як ім’я імам ісмаїлітів-нізаритів. Його високість принц Карим Ага-Хан – духовний проводир ісмаїлітської гілки шиїтського ісламу. Ага-Хан – імам, що наставляє приблизно 15 млн мусульман. Він має спадковий титул принца й титул Ага-Хан, які 1818 року перський шах надав Хасану Алі-Шаху, 46-му імамові ісмаїлітів" (інформаційні матеріали Музею Ага-Хана).

Цей музей – досконалий приклад культурної дипломатії в дії. І то починаючи від архітектурного проекту та садків навколо нього й закінчуючи програмою. Будівлю музею спроектував видатний японський архітектор Фуміхіко Макі, а парк і садки – ліванський ландшафтний архітектор Володимир Джурович, який вправно поєднав сучасність із мотивами традиційного ісламського саду, створивши незрівнянний простір для роздумів і натхнення. Парк плавно поєднує архітектурно вишукану музейну будівлю, що відтворює єднання традиції дзен із традицією ісламської архітектури, з ісмаїлітським центром, спроектованим індійським архітектором Чарльзом Корреа. Уже сам вибір міжнародних архітекторів – свідчення та реклама місії, якій присвятив себе Ага-Хан.

"Музей буде сховищем історичних матеріалів, пов’язаних з ісмаїлітською громадою, й осередком реалізації програм досліджень щодо кожного аспекту його інституційної місії. Музей стане ще й простором для постійного обміну між ісламським і західним світами у сфері освітніх, культурних і соціально-економічних питань".

Попри те, що Ага-Хан не має географічно визначеної території, він діє як "держава в одній особі" та його часто й приймають у такій постаті, коли він подорожує світом.

Як імам він відповідає за матеріальний і духовний стан своїх прихильників, які живуть у понад 25 країнах Азії, Африки, Європи та Північної Америки. Ага-Хан – переконаний прихильник плюралізму та визначає його як рівність усіх людей без огляду на походження та віровизнання.

Одне з головних завдань публічної та культурної дипломатії, яку провадить Aga Khan Trust for Culture, – праця з метою пізнання та розуміння ісламу.

Читайте також: Культурна дипломатія – критично важлива для України

"Природа ісламу – це релігія миру, а не релігія конфліктів і соціальних заворушень, – сказав Ага-Хан в одному з рідкісних телефонних інтерв’ю веб-сайту новин Quartz media та репортерам кількох інших ЗМІ. – Проте його використовували в політичному процесі як частину останнього, для політичних цілей".

Захід не визнає плюралістичного характеру ісламського світу: "Жодна з цих ситуацій не тотожна з іншою. Не можна взяти якусь сукупність питань з однієї країни й застосувати її до іншої. Усі країни різні як в історичних аспектах, так і в аспектах релігійного складу свого населення".

Ага-Хан – довершений капіталіст, інвестор-провидець, тож у результаті багата людина, проте в дусі принципів ісламської етики переказує значну частину свого прибутку на доброчинну діяльність, вважаючи: "Якщо Господь дав вам здатність або щастя бути в суспільстві привілейованим індивідом, ви маєте перед суспільством моральну відповідальність".

На основі цього принципу й виник гарний і мудрий музей у відкритій до інших країні, музей, де я провів кілька недільних годин серед подібних до нас громадян, які щодня втілюють у життя плюралізм згідно з принципами Ага-Хана.

Наприкінці нашої ескапади до музею ми пообідали в його чудовому ресторані, де подають страви, натхнені кухнею Близького Сходу, Туреччини, Персії та Індії, і спожили добірну індійську тікку (шматочки смаженої курки) із креветками й шафраном та ягняче стегенце з розмарином. А на десерт – курабію (турецьке печиво) і чудову каву по-марокканському. Ситі й задоволені задумалися: коли гурт "ДахаБраха" виступає в музеї Ага-Хана в межах World Music Series, він більше рекламує небанальність української культури чи, може, унікальність музею, який представляє ту культуру? А ймовірно, це просто синергія культурної дипломатії в дії?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram