21 вересня лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко презентувала власне бачення нового економічного курсу України. Формат презентації виявився зовсім несподіваним. Замість кількох сторінок тез та гасел, Юлія Тимошенко представила досить вагому наукову працю на більш ніж чотириста сторінок і... авторський колектив цієї праці. А також, закликала професійну спільноту економістів долучатися до спільної роботи над вдосконаленням запропонованого курсу.

Вперше в історії України, кандидат в президенти за півроку до виборів не лише оприлюднив своє бачення розвитку економіки країни, але й звернувся до науковців та експертів із пропозицією вдосконалити його.

Читайте також: 5 позицій, на яких ґрунтується Новий економічний курс Юлії Тимошенко

Нема сенсу переповідати весь документ, проте варто виділити базові його положення, що є складовими економічної програми. Так які ж ключові і першочергові  кроки запропонувала лідер "Батьківщини" в економічній програмі "Нового Курсу"? А ось які:

– створення умов для чесної конкуренції;

– знищення монополій;

– стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу;

– забезпечення соціальних гарантій для кожного громадянина;

– прискорення економічного зростання не менше 7% на рік;

– впровадження інноваційних  екосистем в переважну більшість галузей економіки та суспільного життя громадян;

– залучення інтелектуалів та підприємців до управління державою;

– введення довгострокових кредитів під низький відсоток;

– зменшення податкового тиску (скасування ПДВ, ЄСВ та 37 квазіподатків) з 46% до 29% сукупного фіскального навантаження на бізнес;

– збереження спрощеної системи оподаткування;

– запуск персоніфікованої пенсійної системи;

– запровадження фіксованого податку на землю для с/г виробників;

– радикальне зменшення державного боргу задля здешевлення його обслуговування;

– демонополізація НБУ та підконтрольність його громадянському суспільству;

– зниження інфляції та зміцнення гривні;

– розвиток відновлюваних джерел енергії та досягнення повної енергонезалежності;

– формування привабливого інвестиційного клімату.

Безумовно, впровадження в життя кожного з цих кроків потребує не лише так званої "політичної волі" а й чіткого плану дій та організаційної спроможності бюрократичного апарату. Бо як би не кортіло щось корисне зробити якнайшвидше та якнайдосконаліше, кадри вирішують все. І якраз в цьому напрямі пропозиції Юлії Тимошенко виглядають найбільш революційно. Чому революційно? – тому що вона пропонує ліквідувати частину посередницьких інститутів, що під егідою держави заважають або прямо протидіють розвитку економіки і працюють проти України та/або частину їхніх функцій з метою впорядкування діяльності цих установ.

Читайте також: Нарешті політика переходить до змістовності, а не гасел – Саакян

Насамперед це Національний банк України, якій не лише не виконує свої обов'язки і нехтує Конституцією, а й безпосередньо веде діяльність, спрямовану на знецінення національної валюти, прискорення інфляційних процесів та насичення економіки нічим не забезпеченої гривні. Розмір облікової ставки у 18% є запорукою крижаного стану в економіці, де банки припиняють кредитування, бо під такі відсотки брати у борг можуть хіба що продавці зброї чи наркотиків.

Проте, що змінити ситуацію варто позбавити НБУ частини повноважень, керівництво – судити (хоча б за відмову виконувати 99 статтю Конституції), а облікову ставку знижувати до 1-2%, як майже в усіх країнах Європейського союзу.

Наступним кроком для оздоровлення економіки буде ліквідація НАК "Нафтогаз" як посередника, який не потрібен і лише відволікає кошти на власне утримання та різного роду шахрайські схеми. Так само мають бути ліквідовані  і інші посередницькі структури для продажу природного газу українцям, якщо вони будить до виборів створені. Існуючи «прокладки» із Швейцарії та Франції будуть ліквідовані разом з «Нафтогазом».

А керівництво компанії повинно на допитах в Генпрокуратурі дати пояснення про реальних організаторів нинішніх газових схем. Відповідно, монополії на торгівлю газом - руйнується, газ українського видобутку спрямовується на потреби населення, бізнес отримає демонополізований ринок газу. Як наслідок, ціна на газ для населення та ТКЕ буде регулюватися державою у відповідності до платоспроможності громадян, а ціна на газ для бізнесу стане дійсно ринковою та нижчою за діючу.

Зменшення кількості податків та зниження з 46% до 29% сукупного фіскального навантаження на бізнес також справа не одного дня, проте без цього в сучасних умовах, не варто очікувати на пожвавлення в економіці.

Всі це потрібно запроваджувати, але до виборів, на це не варто розраховувати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO