MENU

Данилишин: Україна через призму світових тенденцій розвитку

1907 0

Як відомо. 8-14 жовтня на о.Балі відбудуться Щорічні збори МВФ та Світового банку. Напередодні 1 жовтня голова МВФ К.Лагард заявила, що торгові і тарифні війни починають значно ускладнювати перспективи світового економічного зростання.

«У липні ми прогнозували глобальне зростання в розмірі 3,9% на 2018-2019 роки. З тих пір перспективи стали менш райдужними, як ви побачите, ознайомившись з нашим оновленим прогнозом на наступному тижні», – сказала п.Лагард, ще не оприлюднивши нові показники. Очевидно, що новий, менш оптимістичний прогноз розвитку світової економіки, буде презентовано 10 жовтня на щорічних осінніх зборах МВФ і Світового банку.

2017 рік вважається вдалим для міжнародної економіки – глобальний ВВП виріс на 3,8%. Це кращий результат з 2011 року. Найбільш помітний успіх, починаючи з 2011 року, був відзначений у минулому році і в міжнародній торгівлі, обсяг якої зріс на 4,9%. В індустріально високорозвинених країнах настрої інвесторів покращились, вони почали вкладати більше коштів в розширення виробництва як у себе, так і в державах, що розвиваються.

На початку цього року валюти країн, що розвиваються подорожчали по відношенню до американського долара. У лютому в МВФ заявили, що глобальне економічне зростання прискорилося і охоплює дедалі більше країн. Однак навесні ситуація ускладнилася. Подивимося на динаміку квартального ВВП Єврозони.

Зростання ВВП Єврозони в річному обчисленні в квартальному обчисленні:

ІV квартал 2017 року 2,7% 0,6% 

І квартал 2018 року 2,2% 0,4% 

ІІ квартал 2018 року 2,1% 0,4%

Економічна динаміка Єврозони в першому і другому кварталах цього року була найслабшою, починаючи з другого кварталу 2016 року. 

Схожа з Єврозоною ситуація спостерігається і в економіці Євросоюзу, який є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України.

Зростання ВВП Євросоюзу в річному обчисленні в квартальному обчисленні:

ІV квартал 2017 року 2,6% 0,6% 

І квартал 2018 року 2,4% 0,4% 

ІІ квартал 2018 року 2,2% 0,4%

Японський ВВП в першому кварталі 2018 року і взагалі знизився на 0,9% – припинився період безперервного економічного зростання, що тривав з початку 2016 року. Втім у другому кварталі економіка Японії відновила зростання – ВВП збільшився на 1,9%. У Китаї економічне зростання залишається стабільним, але влада країни, стурбована станом внутрішнього попиту, який впливає на динаміку ВВП, пом'якшила грошову політику, відчутно знизивши вимоги до банківських резервів.

Читайте також: Данилишин: Два головних завдання України

І тільки США поки демонструють завидні темпи зростання: в першому кварталі ВВП зріс на 2,2%, у другому – на 4,1%.

Споживчі витрати в другому кварталі зросли на 4%, інвестиції у виробничі проекти збільшилися на 7,3%. Домогтися таких показників вдалося завдяки проведеній податковій реформі і тому, що США заздалегідь підготувалася до ескалації торгової війни з КНР – споживчий попит виріс завдяки зниженню податків, підвищилася активність експортерів, які поспішали поставити якомога більше продукції до періоду посилення Китаєм заходів торговельної політики.

Але вже навесні в Штатах почали готуватися до зростання інфляції і відповідного підвищення процентних ставок, що відбилося на очікуваннях інвесторів. Стався перелом в динаміці курсів валют країн, що розвиваються: більшість з них почали знижуватися по відношенню до долара – після чергового підвищення ставки ФРС зросла привабливість номінованих в американській валюті активів, тому інвестори і спекулянти стали «виходити» з валют країн з ринками, що формуються.

У лідерах зниження були аргентинський песо, турецька ліра, бразильський реал, російський рубль. До речі, гривня пізніше інших валют країн з ринками, що формуються почала знижуватися по відношенню до долара, а рівень її девальвації був істотно нижче, ніж у валют багатьох країн, що розвиваються.

Важливою тенденцією світової економіки в 2018 році є десинхронізація – нерівномірність зростання. У США спостерігається сильне зростання економіки і імпульс до його збереження, нехай і не настільки високими темпами, як в першій половині року. Європа перебуває в нейтральному положенні, але результати слабкіші, ніж у минулому році. В Азії економічне зростання неоднорідне, а очікування не оптимістичні – жорстка тарифна політика США може привести до зниження динаміки ВВП Китаю.

У Латинській Америці відзначається слабка динаміка ВВП, що збільшується серйозною девальвацією валют найбільших країн регіону. Не дивно, що МВФ знизив прогноз зростання економіки Латинської Америки на 2018 рік – з 2% до 1,6%. Причини: повільне зростання ВВП двох найбільших економік регіону – Бразилії і Мексики, і валютно-фінансова криза в Аргентині.

Потрібно сказати і про проблеми економіки Туреччини, яка є великим торговим партнером України. Перегрів турецької економіки через кредитного буму досить імовірний. Ще одна проблема – турецький бізнес багато запозичував в іноземній валюті, а зниження курсу ліри веде до зростання вартості обслуговування боргу. За оцінками ЄЦБ, турецькі позичальники мають борг перед іспанськими, французькими і італійськими банками близько 140 млрд. доларів, в основному у вигляді валютних позик. В умовах девальвації ліри ризики погашення і обслуговування цих позик зросли.

Також є серйозні ризики внаслідок великої залежності економіки від припливу капіталу, оскільки Туреччина – країна з хронічними дефіцитами і рахунку поточних операцій, і держбюджету. Ще одна потенційна проблема для економіки Туреччини полягає в можливому «здуванні міхура» на ринку нерухомості.

Читайте також: Там, де немає спроможної держави, її потрібно усунути з економіки – Пекар

Крім Туреччини, ще й Аргентина входить до числа країн, що викликають найбільшу стурбованість через поєднання надмірно сміливої грошово-кредитної політики і знецінення нацвалюти по відношенню до долара, що загрожує підірвати здатність цих країн обслуговувати свої борги. 

До речі, в третьому і четвертому кварталах 2018 року в США очікують деякий спад економічної динаміки – зростання, згідно з опитуванням Bloomberg, не перевищить 3%. Позначаються наслідки торгової війни з Китаєм і очікування підвищення базової ставки ФРС. 

Торгові війни в поєднанні з підвищенням процентних ставок і зміцненням долара починають негативно відбиватися на економіці країн, що розвиваються. В одному з недавніх досліджень МВФ говориться про те, що країни, що розвиваються можуть зіткнутися з відтоком капіталу в розмірі до 100 млрд. доларів, що можна порівняти з показниками часів фінансової кризи 2008 року. 

Тривожних сигналів, які подають як міжнародні ринки в цілому, так і деякі великі гравці світової економіки зокрема, досить для того, щоб насторожитися.

Як відіб’ються на українській економіці вже наявні і потенційні проблеми світової економіки? При відповіді на це питання потрібно виходити з двох фактів.

Перший: Україна відноситься до так званих ринків, що розвиваються. Співробітники МВФ Г.Файяд і Р.Переллі відзначають таку закономірність – «Шляхом економетричного аналізу встановлено, що такі фактори, як нестабільність або уповільнення зростання економіки в індустріальних країнах, які торгують з країнами, що розвиваються, статистично значущі і позитивно корелюють зі зростанням економіки в країнах, що розвиваються і в значній мірі пояснюють їх уповільнення». Зараз ми бачимо відразу дві десинхронізації. Одна полягає в динаміці, що значно відрізняється від зростання найбільших економік світу.

Друга в тому, що багато країн ростуть повільніше розвинених, а коли попит на імпорт з боку їх зовнішньоторговельних партнерів слабшає, то бюджетна політика країн, що розвиваються перестає в колишніх масштабах допомагати зростанню ВВП, який був би досягнутий завдяки зниженню податків і надання держбюджетного фінансування. Нинішнє уповільнення зростання в країнах, що розвиваються може бути прелюдією до тривалого періоду більш низьких темпів зростання в світі в цілому.

А країнам, що розвиваються доведеться визнати, що їм не вдасться досягти колишніх високих темпів зростання без підвищення продуктивності і переходу до більш високотехнологічних видів виробництва. Тобто, нинішні темпи зростання ВВП України, які у нас багатьма критикуються, в доступному для огляду майбутньому можуть здатися не такими вже й слабкими. Рішення проблеми з прицілом на перспективу полягає в технологічній модернізації української економіки.

Другий факт – розмір економіки України. Питома вага ВВП нашої країни в світовому ВВП – 0,12%. Ми – мала відкрита економіка. Та ще й з невеликим внутрішнім ринком. Висока ступінь залежності економіки України від ситуації в світовій економіці більш ніж очевидна.

Читайте також: Човен української економіки в неспокійних водах світового економічного океану

Нам необхідно підвищувати рівень самодостатності економіки за рахунок розвитку внутрішнього споживання. Ситуація в цьому питанні сумна – в останні кілька років Україна разом з Молдовою посідають далеко не перші місця в Європі за купівельною спроможністю на одну особу населення. Відставання від середнього показника по країнах ЄС – десятикратне.

Самодостатній внутрішній ринок – одна з умов, необхідних для захисту від зовнішніх шоків. Нам потрібні амбітні програми імпортозаміщення і стимулювання споживчого попиту з акцентом на вітчизняну продукцію.

Позитивною для економіки України повинна стати кон'юнктура основних експортних ринків. Так, середні світові ціни на сталь після зниження в березні цього року до 560 доларів за тонну відновили зростання і в вересні були на рівні 600 доларів за тонну. Аналогічна ситуація з цінами залізної руди – після березневого падіння до 54 доларів за тонну до вересня вони підросли до 59 доларів за тонну. Світові ціни на пшеницю в цьому році демонструють хороший темп зростання (за винятком червня-липня), зараз вони становлять близько 240 доларів за тонну.

Це дає певну упевненість в тому, що в короткостроковій перспективі човен української економіки не розгойдають хвилі штормів на ринках країн, що розвиваються і можливе уповільнення зростання в США і Китаї. Тим більше, що найсильніше штормить зараз в регіоні, економічні зв'язки з яким в України незначні – в Латинській Америці. З іншого боку, це підкреслює всі недоліки експортно-сировинної моделі економіки, сформованої в Україні – стриманий оптимізм базується переважно на сприятливій кон'юнктурі зовнішніх ринків. Нескладно уявити, що буде, якщо вона зміниться.

Таким чином, ми можемо усвідомити, що в плані економічного зростання наша країна поки лише слідує тенденціям світової економіки.

Тому я вважаю, що реформи, які вже йдуть і ще заплановані у нас, потрібно перетворити в «технологічні реформи». Які повинні мати головною метою перехід економіки України до сучасних технологічних укладів – всі реформи повинні бути похідними від високих технологій і реіндустріалізації відповідно до вимог третьої і четвертої промислових революцій.

Тільки так човен української економіки перестане безвольно дрейфувати хвилями міжнародної економіки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Богдан ДАНИЛИШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини