Львівська обласна рада звернулася до Президентка України, Верховної ради України та Кабміну із закликом запровадити предмет «Основи християнської етики» обов’язковим уроком у всіх школах країни. Зараз цей предмет викладають у форматі факультативу або ж предмету за вибором, переважно на Західній Україні. Це звернення викликало неоднозначну реакцію серед громадян, духовенства та правників. Адже 35 стаття Конституції України говорить: «Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».

Син Ірини Клейменової навчається в 3-му класі львівської загальноосвітньої школи №27. Попри те, що Ірина віруюча та щонеділі ходить до церкви, Артем «основ християнської етики» не відвідує. На думку його матері, рівень викладання християнської моралі в школі надто низький і примітивний та не сприяє покращенню психічного здоров’я дитини. Більше того, може навіть травмувати дитячу душу. Ірина цитує віршик із зошита з цього предмету: «Забруднилось серце моє, без Ісусика нікуди», – Ну це серйозно? Дитині сказати що він підходить до Ісусика і тоді його серце очищається? Це яка метафора? Для чого взагалі дітям розказувати, що вони якісь нечисті? Вони це приймають на повному серйозі і потім з цим живуть».

Читайте також: Хіба може бути похвала вівці за те, що вона добра?

Ірина щоб її син міг не відвідувати ХЕ (християнську етику) щоразу пише заяву, у якій має пояснити чому Артем не відвідуватиме заняття. На думку жінки – це нонсенс, адже питання віри інтимне і лежить в площині сімейного виховання.

«Я не проти цього, бо сама віруюча, але хотіла б сама обирати вчителя та й щоб це було, фактично, не в школі. Тому, що в школі їм не вдасться пояснити це нормально», – пояснює Ірина Клейменова.

Для Сефає Рамазанової запровадження ХЕ як обов’язкового предмету – це справжня проблема. Вона із сім’єю переїхала жити до Львова із Криму після його анексії. Двоє із її дітей навчаються в школі і через своє віросповідання не відвідують факультатив з ХЕ.

«Тому що ми мусульмани і це суперечить нашим поглядам. І ми їх виховуємо в своїй атмосфері», – пояснює Сефає.

«Якщо ми живемо в демократичній країні, то не може бути такого, щоб нав’язувались, наприклад, якісь погляди», – каже жінка.

Однак чимало батьків підтримує ініціативу облради і вважає, що навчати школярів християнській етиці потрібно в обов’язковому порядку. Наприклад, мати третьокласниці Юлі, Леся Городник, переконана, що моральні цінності християнства мають закладатися дітям саме в школі: «Добре ставлюсь тому що релігійне християнство, діти ходять до церкви, зараз воно актуальне дуже і в школі дитину вчити – думаю воно ніколи не зашкодить. Я ставлюся до того позитивно».

Зараз у школі «Основи християнської етики» викладають у форматі факультативу або предмету на вибір – зазначила директор загальноосвітньої львівської школи №40 Галина Пенцак: «Факультатив може починатися від 8-10 дітей. І за бажанням діти відвідують цей факультатив. А в класах від 2-го по 9-й клас – це є курс з вибором».

Батьки пишуть відповідні заяви і дирекція складає відповідний начальний план. На думку Галини Пенцак, питання кількості та формату викладання ХЕ має прийматися кожною школою індивідуально, із врахуванням бажання батьків та згідно навчальних планів. Але аж ніяк не примусово.

Читайте також: У Івано-Франківську відкрили перше християнське кафе

Найцікавіше те, що і духовенство ставиться неоднозначно до ініціативи депутатів. Богослов, отець Юстин Бойко переконаний, що ХЕ достатньо викладати у формі факультативу. Жодне насильне нав’язування цінностей не є ефективним і суперечить ідеї християнства.

«Виходимо з того що вірити, любити і прощати не можна ніколи нікого заставити. Коли говорити про християнську етику як примусовий предмет – тут виникає колізія. Він не може бути ніколи примусовим предметом. Але християнське виховання повинно бути і воно є правом батьків».

Окрім того в отця є застереження до рівня викладання цього предмету: «Досить часто стається так, що люди, які викладають християнську етику, не належним чином підготовані, але церква не може впливати на таку ситуацію». Ну, і найголовніше, за що побоюється богослов, це ймовірне розпалювання міжрелігійних конфліктів: «Якщо, наприклад, обов’язковість цього предмету вимагатиме, що на нього змушені будуть ходити люди інших віровизнань і це викличне конфлікт, то очевидно я є проти такого», – резюмує Юстин Бойко.

Дещо інший погляд на запровадження обов’язкового предмету ХЕ має пастор Євангельської церкви Володимир Салайдяк. На його думку, обов’язковий предмет – це непогана ідея. Адже хоч і держава відділена від церкви, однак суспільство – християнське. Але такі уроки не мають перетворюватися на конфесійні проповіді.

«Ми вважаємо, що християнська етика дуже важлива і потрібна. Тільки потрібно її творити такою, щоби вона відображала принципи етичні християнські, а конфесійні особливості були розмежовані».

На запитання про те, що ж робити іновірцям, пастор відповів філософськи: «Ми вважаємо, що українське суспільство є християнське. І тому в християнському суспільстві де 90 % людей визнають себе християнами повинна бути християнська етика. Для тих хто не сповідує християнство цей предмет має бути інформативним».

Читайте також: Загибель і воскресіння: символічна доля Михайлівського Золотоверхого. ФОТО

Депутат Львівської облради Юрій Візняк, який проголосував за звернення до Президента України, Верховної ради та Кабміну із закликом запровадити «основи християнської етики» як обов’язковий предмет у школах, пояснює своє рішення так: «Потрібно, як кажуть, з шкільної парти привчати дітей до тих речей, які закладені в частині духовного розвитку і так далі. Це потрібна річ». Те, що це суперечить 35-й статті Конституції, народного обранця, схоже,не бентежить: «Ще раз наголошую, це є ініціатива депутатського корпусу». Зі слів Юрія Візняка, ідея народилася після звернень до облради духовенства та батьків школярів, які стурбовані зменшенням кількості годин, виділених у навчальних закладах для викладання ХЕ. Хто саме звертався – не відомо. І чи проводили хоч якесь об’єктивне дослідження цього питання – теж не відомо.

Ідея депутатів облради суперечить Конституції України, вважає юрист Ярослав Жукровський. Зокрема, статті 35, яка гарантує кожному громадянину країни свободу світогляду та віросповідання. В разі, якщо Верховна Рада і відреагує позитивно (що дуже сумнівно) на звернення депутатів Львівщини, таке рішення можна буде оскаржувати в Конституційному суді, роз’яснює правник. А депутатам облради Ярослав Жукровський радить почати з себе: «Я б депутатам обласної ради запропонував іншу ініціативу. Щоб кожен з них склав екзамен на предмет знання основ християнської етики. І на своєму прикладі показав наскільки він великий і правильний християнин».

Наразі реакції Президента, Верховної Ради чи Кабміну на звернення депутатів Львівської облради нема. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram