«Щоб під ліжком полежати» – це у продовження заголовку, щоби не був надто довгим. Пригадала собі віршика, що його декламувала моя дитина якогось там дуже вже далекого року на шкільному осінньому святі. Ну, це я так, принагідно.

А якщо серйозно, то пропоную сьогодні до обговорення принади гарбуза, а їх насправді дуже багато.

Спитайте лікаря будь-якого профілю, і він точно скаже про те, що м’якоть цієї яскравої ягоди – справжнісінька комора вітамінів та мінералів. Від себе особисто додам, що та комора така ж велика, як гарбуз. Але про все за порядком.

В цьому овочі багато вітаміну РР, ретинолу, аскорбінової та фолієвої кислот, рибофлавіну, вітамінів В5 та К, тіаміну і бета-каротину. Також гарбуз має фосфор, фтор, калій, кальцій, залізо, магній, йод і натрій.

Не менш цінною характеристикою гарбуза є те, що він – дієтичний продукт, а це означає, що його регулярне споживання запобігає ожирінню і допомагає якщо не скинути зайві кілограми, то принаймні не набирати.

Читайте також: Дієтолог розповіла про користь від вживання овочей

Лікарі кажуть, що гарбуз – у перших лавах борців з атеросклерозом, а я у попередніх дописах повідомляла, що на цю біду, згідно зі статистикою, після 45 років наражені чи не 100% і жінок, і чоловіків. То робімо висновки!

Варто взяти до уваги й той чинник, що і м’якоть, і насіння гарбуза поліпшують еластичність судин, а це означає, що вони є профілактикою розвитку тромбофлебіту та варикозного розширення вен. Ну, то чого б його не їсти? Тим паче, що не обтяжує гаманця, як, припустимо, дуже зараз популярне авокадо.

А ще гарбуз, завдяки м’яким сечогінним властивостям, трохи знижує артеріальний тиск. Також помічний при холециститі (запаленні жовчного міхура), панкреатиті (запаленні підшлункової) та гастриті (запаленні слизової оболонки шлунка).

Вище йшлося про вміст у гарбузі вітаміну В, а це означає позитивний його вплив на нервову систему.

Бета-каротин, поза сумнівом, поліпшуватиме зір.

Щодо гарбузового насіння, то воно корисне і дорослим, і дітям, позаяк є «віником» для глистів.

Помічний гарбуз і при запорах, тому його мають споживати й ті люди, що слабують на спастичний коліт, й володарі такого «щастя» як геморой.

Вряди-годи доводилося чути мені побоювання стосовно споживання гарбуза від хворих на цукровий діабет. Перепитала, звісно, з цього питання лікарів, і вони спростували таку думку. Ба, більше, зазначили, що в цьому овочі дуже багато вітамінів та мікроелементів, котрі навіть полегшують перебіг захворювання.

Говорять медики і про те, що корисні властивості гарбуза для діабетиків обумовлені й тим, що він сприяє продукуванню власного (людського організму) інсуліну, а це означає, що знижується залежність діабетиків від препаратів. Водночас лікарі зазначають, що хворим (незалежно від того, споживають вони гарбуз чи ні) потрібно регулярно контролювати рівень глюкози крові, а лікувальну дієту обов’язково узгоджувати з ендокринологом.

З усього вище викладеного якби само собою напрошується висновок, що гарбуз належить до продуктів, які мають мінімальну кількість протипоказань.

Читайте також: 10 головних особливостей стародавньої української кухні

Але! Я би казала, що його потрібно все ж таки споживати термічно обробленим – вареним, тушкованим чи запеченим. А особливо це стосується людей із захворюваннями кишково-шлункового тракту. Наприклад, тих, що мають кишкові кольки.

Я – маю час від часу. Тому раз і назавжди відмовилася від задоволення похрумтіти-поласувати шматочком сирого гарбуза, бо потім – ой-ой-ой.

А ще, маючи проблемну зубну емаль, не лузаю насіння – гарбузового в тім числі. Натомість мій чоловік доволі часто тим бавиться, але не забуває кожного разу після «насіннєвої трапези» не тільки прополоскати ротову порожнину, а й «перейтися» між зубами щіткою (можна й без пасти). Я ж, коли ну дуже хочеться, чищу собі жменьку (або купую чищене – зараз це не проблема).

А загалом завжди (в сезон і поза ним) маю вдома гарбуз, бо обов’язково даю його (навпіл з картоплею) до всіх своїх супів і борщів, а готую я перші страви постійно (обід у мене без них – не обід). І вже відповідаю тим, хто скривився від поєднання «суп-картопля-гарбуз». Смаку страви гарбуз не псує – 100%. І навіть краси тій страві додає. Передовсім – кольором.

Доволі часто балую домашніх й гарбузовими оладками і кашами з гарбуза та рису (або пшона).

А коли є час і наснага, «бавлюся» приготуванням соків – вони в мене міксовані: з гарбуза, моркви і яблук. Як у дитинстві. Чого і вам бажаю.

Колись у розмові з автором і ведучим програми «Прямим текстом», що виходить на телеканалі ЗІК, Остапом Дроздовим, почула, що він полюбляє запечені у духовці рибу і гарбуз. Готувати – не готувала. Але вже говорю, що Остап – добрий кулінар, то, напевно, варто би було скуштувати отакої страви.

Щодо низької калорійності гарбуза і перспектив на схуднення, то я уже в тому віці, коли гладшають «от лєт, а нє от котлєт». Але, з другого боку, невідомо, що було б (я про кілограми), якби цей овоч був відсутнім у моєму меню.

Отакі принади гарбуза. Перед тим, як сідати до написання тексту, радилася, звісно ж, із фахівцем стосовно його корисних властивостей – говорила з професором Львівського медичного університету, доктором медичних наук Оленою Радченко. А приклади з власного життя наводила для того, аби переконати, що поганого не пораджу.

То будьте мені здорові! 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram