Інформація завжди є основою для цілісного, правильного, повного розуміння суті справи чи проблеми та власних обґрунтованих висновків.

Університети створені в ХІХ ст. повноцінно та всесторонньо функціонували в Україні і в радянський період. Але університети в Києві, Одесі, Львові та Чернівцях, в радянський період, ніколи не мали ректорів юристів, що переконливо свідчить про повну відсутність українського елементу радянської юридичної науки.

Ця наука була єдина для всієї радянської території. ЇЇ розвиток відбувався централізовано в столиці держави, а в республіках функціонуючі університети на юридичних факультетах трохи готували кадри для республіканських органів, обмежуючись підручниками та наукою з єдиного для всіх центру.

Читайте також: Виникає питання: "Чому в Україні зберігають вплив представники компартійної номенклатури?" – історик

Тому, в Україні, якщо юрист захотів стати ректором, то треба було створити свій ВНЗ або обмежитись такою радянською новацією підготовки правників, як радянський варіант "красных профессоров", якими були три радянські юридичні інститути. Вони не давали університетського рівня підготовки та не займалися наукою. Саме тому ніде в світі, навіть в підконтрольних радянському режимові країнах, такого не створювали.

А ми сьогодні згадуємо Українського Вченого, правника, який був ректором Українського Вільного Університету.

Це: Василь Орелецький.

Трохи про Вченого:

Народився 30 січня 1896 р. в селі Лужани на Буковині. Ґімназію закінчив у Чернівцях. Почав здобувати правничу освіту в Чернівецькому університеті, але Перша світова війна та румунська окупація, а потім ще й радянський режим заставили Вченого назавжди покинути рідні землі.

Завершив освіту та навчання на філософічно-правничому та суспільно-політичних студіях Карлового університету в Празі.

Вчений мав особливу здібність і талант до іноземних мов, яких знав близько шістнадцяти, включно з японською.

Як молодий старшина Української армії командував однією із складових частин 3-го Корпусу УГА, активно діяв на дипломатичній службі.

В 1938-39 роках брав активну участь у визвольній боротьбі Карпатської України.

Далі, на еміграції, особливу увагу приділяв правничим наукам, особливо міжнародному праву. Написав значну кількість праць, зокрема, "Організація дипломатичної служби за гетьмана Б. Хмельницького" та ін.

З 1946 року – професор кафедри міжнародного права УВУ. Протягом багатьох каденцій – декан правничого факультету.

В 1965 та 1966-их роках  ректор – УВУ.

Читайте також: Роль та значення університетів: Така собі проблема переходу від юності до самостійного життя – історик

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram