Я засмутився, але не здивувався, коли знову побачив своє ім’я в топ-10 "русофобів", за версією фінансованого Кремлем телеканалу RT, пише для "Тижня" Едвард Лукас

У безладному списку RT є британські й американські активісти, аналітичні центри, ЗМІ та державні установи, зокрема парламентський комітет Великої Британії, що розслідував справу "фейкових новин". Із якогось дива прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо опинився на 10-му місці, тоді як відомі вороги Кремля до списку не потрапили.

Хоча той щорічний список і взятий зі стелі, за ним стоїть цілком реальне явище. Російська внутрішня та зовнішня політика ґрунтується на теоріях змови. Усі вони пояснюють будь-яку критику та прорахунки ворожістю ззовні.

У новій книжці "Фортеця Росія" ("Fortress Russia", 2018) Ілля Яблоков із Лідського університету детально описує поступове утвердження такого менталітету в пострадянській Росії. У 1990-х роках любителі теорій змови нарікали, що Захід розчленував СРСР, щоб розкрадати природні ресурси. Насправді ж радянська система зазнала краху передусім тому, що була неефективною. Який там підступний план! Аутсайдерів переважно приголомшували наслідки розпаду СРСР, як-от незалежність України, возз’єднання Німеччини та розширення ЄС і НАТО. Ми викидали мільярди у спробі зупинити зубожіння й урятувати демократію, безсило спостерігаючи, як корупціонери розкрадали гроші, а КГБ захоплював владу.

Читайте також: Що в голові Путіна: куди прямує кремлівський режим

За президентства Путіна теорії змови стали мейнстримними й модними. ЄС і НАТО нібито плетуть інтриги, оточуючи Росію, організовуючи бунти в маріонеткових державах, зокрема в Україні, щоб загарбати їх собі. Разом із лиховісними мультимільйонерами на зразок Джорджа Сороса вони нібито провертають такі справи й усередині РФ, використовуючи місцевих зрадників – шпигунів і посіпак, які маскуються під опозиційних активістів, науковців і захисників прав людини. Тепер усі, хто отримує іноземні гранти, називаються "іноземними агентами" й потерпають від обтяжливих правил реєстрації та обшуків, які проводять спецслужби. Модний нині термін "русофобія", що майже не фігурував в офіційній пропаганді до нападу на Україну 2014 року, можна почути звідусіль.

Та найпомітніші критики Кремля – самі росіяни, зокрема Олексій Навальний, активіст, який бореться з корупцією. Мені й будь-кому з топ-10 RT не дорівнятися до його блискучих відеоматеріалів, де він розгромлює жорстокий, чванливий та аморальний режим. Не в змозі назвати русофобом цього росіянина з доволі націоналістичними поглядами, режим таврує його як американську маріонетку.

Фантастична сага про праведну Росію, на яку наступає загрозливий зовнішній світ, допомагає відволікати увагу людей від реалій. Але, щоб сага була цікавою, доводиться регулярно додавати нові сюжетні лінії. Однією з них була Сирія, а ще конфлікт в Україні. Останнім часом глядачі знову завовтузилися на сидіннях. Путін втрачає популярність через пенсійні реформи, які дошкулили насамперед бідним прошаркам населення, в той час як правляча еліта – нові пихаті аристократи – купається у гротескних розкошах. Це добре ілюструє акаунт в Instagram @richrussiankids (багаті російські діти), у якому розмістили відео, як у Санкт-Петербурзі синок олігарха викидає гроші з вікон машини й тішиться, що пішоходи повзають і підбирають.

Нам треба бути обережними у військових справах. Путін нині надто вільно говорить про ядерну зброю. Величезної помилки припустився президент Дональд Трамп, коли нахрапом заговорив про вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – знакової угоди 1980‑х років про контроль над озброєннями. Відомо, що Росія і без того вважає цей договір недійсним через американські протиракетні системи в Європі та змушує світ хвилюватися, розробляючи крилаті ракети наземного базування, що є безпосереднім порушенням його умов.

Читайте також: Дати відсіч російській агресії: що має робити Велика Британія

Проте було б неправильно робити те саме у відповідь. Нині не 1980-ті, коли розширення американської присутності з ядерною зброєю в Європі було для НАТО важливим тестом на готовність протистояти краще озброєному противникові. Якщо скасувати Договір про ліквідацію ракет, життя стане вкрай небезпечним. Але не менш небезпечно розташовувати в Європі величезний арсенал ядерної зброї зі спусковим гачком, як хочеться деяким американцям (і військово-промисловим підприємствам). Європейська громадськість обуриться, і спалахне трансатлантичний конфлікт, а Кремлеві тільки це й треба.

Гонка ядерних озброєнь підтвердить страхи росіян про те, що вони в облозі, та створить кремлівському режимові новий привід для атак і утисків. До того ж це додасть ваги самій Росії, вона видаватиметься могутнішою, ніж є насправді.

Наш підхід геть не відповідає заплутаності ситуації. Протягом останніх 30 років ми були приязними до купки підступних, але впливових росіян і нехтували, ба навіть вороже ставилися до більшості простих і милих людей із народу. Це абсолютно неправильно й допомагає Кремлеві поширювати побрехеньки про русофобію. Складати списки ворогів – погана дитяча звичка, що викликає тривогу, коли переноситься в доросле життя. Сподіватимемося, що нинішні або майбутні лідери Росії її переростуть.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram