Геловін не такий уже й чужий українській культурі
Почнімо з того, що для нас Геловін не є новим. Саме в цей час українці вже тисячі років святкували чи відзначали свято Діди – поминання предків-чоловіків, Баби – поминання предків-жінок, Діти – поминання померлих діточок.
Читайте також: Дайте Геловінові спокій. Кілька запитань "особливо православним" критиканам від священника
В одних місцевостях їх святкували кожне окремо, в інших – разом. Особливих обрядів не було. Поминальна їжа мала бути неодмінно теплою, навіть гарячою – аби душі вдихали випаровування й розуміли, що про них пам'ятають, а на столі клали кілька зайвих мисок і ложок. Кожного предка згадували на ім'я.
Читайте також: Бути разом із предками: зустріч живих із тими, хто відійшов
Після трапези виходили на родинні гуляння – Кола, з допомогою яких давали зрозуміти, що згадують предків, а не нечисту силу. Для того молоді переодягалася в різних чортів/вурдалаків і намагалася проникнути на гуляння, а люди їх демонстративно відганяли.
Тут іще треба розібратися, хто кому Геловін.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки