Нарешті з'явилося компетентне і розгорнуте пояснення про КАТОЛИЦЬКЕ походження святкування Геловіну. Прекрасний доказ того, що некомпетентність закріпачує, натомість грамотність все розставляє по місцях. Ласим на відлучення і прокляття недоученим фундаменталістам радимо сісти за парти і вчити матчасть!

«Наступного разу, коли хтось візьметься стверджувати, що Геловін це хитре намагання заманити твоїх близьких в обійми сатани, я раджу розповісти такій людині про справжні корені «All Hallows Eve» – навечір'я Усіх Святих, і відкрити їм християнське значення цього святкування, разом із двома ще важливішими католицькими урочистостями, які слідують за ним» – отець Августин Томпсон ОР, ад'юнкт-професор кафедри релігієзнавства в Університеті Вірджінії, викладач Університету Джонса Гопкінса, Домініканської школи філософії і теології, Університету Каліфорнії.

Скажіть, будь ласка, ті, хто прочитав матеріал, на який я посилаюся:

Чому ніхто не кидає анафем і заборон на святкування андрійок з їх вечорницями, хоча вони приходяться на 13 грудня, тобто завжди на передріздвяний піст?

Чому нема жорстоких регламентацій щодо миколайових дійств із обов'язково присутнім чортякою, який всюди намагається перекручувати і втручатися?

Чому зрештою ніхто не кидає блискавиці у святкування новоріччя за державним календарем, яке приходиться якраз на самий тиждень підготовки до Різдва, коли пісту рекомендується особливо притримуватись?

Ми ж знаємо, як всі «побожні і благочестиві» в новорічну ніч заливаються і наїдаються, та й не без маскарадів, що часто-густо переростають у новорічну... ну, не скажу, щоб оргію, таке – гуляємо собі...

Чому не кивають головою на суто поганський сенс «кривого танцю», коли на Кайзервальде «святкуємо Великдень разом»? Так само і на суто поганський сенс гаївок і весняних ігор? Я вже не кажу про Івана Купалу...

Чому тільки саме єдине святкування римо-католицького Дня Всіх Святих у традиційний для західно-європейських країн і країн латинської та південної Америки манері викликає таку бурю серед «особливо православних» посткомуністичних християн, яким для повноти відчуття життєвого щастя обов'язково треба мати перед очима конкретного ворога – і нищити його, нищити, нищити... – чому?