13 листопада вартість нафти обвалилася на 7%: американський сорт WTI упав до 55 доларів за барель, північноморський Brent – до 65-ти, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. За останні півтора місяця світові ціни на нафту знизилися на 25%. Нафтові котирування розгубили все зростання, накопичене з початку року – ф’ючерси на Brent торгуються на 1% нижче початкового рівня, а на WTI – на 7% нижче. Які наслідки матиме зниження цін на нафту для світової і української економіки?

Для початку розберімося із причинами таких драматичних подій. Їх є кілька.

Перша причина. На початку листопада США в повному обсязі відновили санкції проти Ірану, які були зняті 2015 року. Відновлення передбачало повне припинення експорту іранської нафти. Очікувалося, що через тимчасове зменшення пропонування – до заміщення зменшеного обсягу іншими виробниками – утвориться дефіцит нафти, й ціни виростуть. Та США зробили виняток для восьми країн – Китаю, Індії, Італії, Греції, Японії, Південної Кореї, Тайваню і Туреччини. Більшість із них входять до числа світових лідерів зі споживання нафти й нафтопродуктів. Тобто не зіграв дуже серйозний фактор, на підставі якого очікувалося зростання котирувань нафти.

Друга причина. Слабка дисципліна учасників ОПЕК – деякі члени картелю добувають і поставляють на ринок обсяги, що дорівнюють 120-130% від узгодженої їм квоти. Тож ринок отримує додаткові обсяги сировини.

Третя причина. Продовження бурхливого зростання видобутку нафти в США й успіхи сланцевої енергетики. Сукупний обсяг видобутку нафти в США в жовтні склав 11,6 млн барелів на день – ще в серпні країна обійшла за цим показником Росію і стала світовим лідером. Із них понад 60% становить сланцева нафта, частка якої на початку експансії цієї індустрії в 2010-му становила 25%.

Після того, як в 2014-2016 роках ціна нафти впала майже в п’ять разів, собівартість сланцевого видобутку вдалося знизити в середньому вдвічі – з 75 до 35-37 доларів за барель. Головні фактори – істотне зростання продуктивності бурових установок та оптимізація бізнес-процесів. Не виправдалися прогнози про те, що сланцева промисловість в США самоліквідується після обвалу ціни нафти. Слабкі гравці покинули ринок, найпристосованіші залишилися.

Читайте також: ОПЕК опинилася у сланцевому глухому куті – блогер

Четверта причина. Очікування уповільнення зростання світової економіки через торговий протекціонізм, підвищення ставки ФРС і згортання програм кількісного пом’якшення від ЄЦБ. Чим повільніший ріст світової економіки, тим менший попит на нафту.

П’ята причина. Зростання пропозиції. Міжнародне енергетичне агентство заявило, що рекордними темпами зростає видобуток нафти не тільки в США, а й у Росії та Саудівській Аравії.

Шоста причина. "Вербальні інтервенції" президента Трампа в Twitter, який 12 листопада закликав країни-члени ОПЕК, і Саудівську Аравію зокрема не знижувати обсяги видобутку нафти попри падіння цін. Ймовірно Саудівська Аравія і деякі інші члени картелю не встоять перед проханням Трампа. Їм необхідна підтримка США, особливо на тлі постійних загострень на Близькому Сході.

Сьома причина. У рамках нової політики "кількісного посилення" ФРС скорочує свій баланс, підвищує ставку й поступово вилучає кошти, що потрапили на ринки завдяки раніше проведеним програмам "кількісного пом’якшення". Ринки із припливом ліквідності ростуть, із відпливом – падають. Це стосується не тільки ринку фінансів, а й нафти, яка багато в чому теж є фінансовим активом: її ціна визначається на ринку ф’ючерсів, а ними торгують в основному дуже чутливі до змін глобальної ліквідності інвестиційні банки та спекулянти.

Наслідки. Із позицій технічного аналізу нафта ввійшла у "ведмежий" тренд – падіння більш ніж на 20% відносно недавніх максимумів. Чи буде він по-справжньому довгостроковим? Передбачити складно.

Читайте також: Хто насправді заважає Україні стати багатою

2018-го у світі спожили близько 36 млрд. барелів нафти. Якщо ціна, що впала на $20, протримається хоча б протягом двох останніх місяців року, це знизить витрати споживачів нафти на $120 млрд, частина яких може піти на підтримку економічного зростання. Якщо ціна не підвищиться і протягом року, то сума виросте до $720 млрд, частину якої можна задіяти для продовження глобального економічного росту.

Якщо період невисоких цін на нафту триватиме, то вартість енергетичного імпорту знизиться, що стане позитивом для України. Добре відомо, наскільки високий "паливний складник" як у собівартості української продукції, так і в інфляції.

Ще одним важливим наслідком падіння цін на нафту для України й інших країн, що розвиваються із сировинною економікою, інколи буває зростання цін на метали. Так у 1987-1988 і 2003-2005 роках ціни на метал виросли більш ніж у півтора рази.

З одного боку, зростання цін на метали було б дуже доречним, зокрема й із урахуванням складної ситуації з погашенням Україною зовнішнього боргу в найближчі кілька років. Але з іншого, якщо ситуація на світових товарних ринках розвиватиметься за сприятливим для України сценарієм, ми не маємо права вчергове вкотре впустити сприятливу можливість для модернізації і реіндустріалізації.

Інакше наша доля залежатиме лише від новин зі світових товарних і фінансових ринків. А новини звідти не завжди тішать.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram