MENU

Заходові шкодить власна ілюзія щодо РФ і КНР

3550 0

Сама собою Росія не становить великої небезпеки, а от за підтримки західних спільників – то вже справжня загроза, пише для "Тижня" Едвард Лукас

Кремль не відправляв танків у штаб-квартиру Інтерполу в Ліоні, щоб міжнародна поліційна організація дошкуляла критикам режиму в Москві "червоними циркулярами". Росія не окуповувала "сонячних місць для тіньових осіб" – офшорних юрисдикцій, які відіграють важливу роль у міжнародному відмиванні грошей. Росія не погрожувала відкрити вогонь на Волл-стрит чи в лондонському Сіті. Російський спецназ не вдирався до редакцій західних видань, щоб ті публікували інформацію, здобуту в результаті хакерських атак Кремля, підриваючи довіру громадськості до влади та призводячи до катастрофічних результатів на виборах.

Читайте також: Росію чи Китай – кого боятися більше?

Ні, все це ми робили самі. І робимо далі. Москва проштовхнула свого кандидата Олександра Прокопчука, щоб він став лідером серед претендентів на посаду голови Інтерполу – вакансія з’явилася після того, як китайська влада викрала попереднього голову Мена Хунвея. М’яко кажучи, доволі дивно, що серед істеблішменту на Заході ніхто не очікував такого розвитку подій. Без сумніву, великі західні країни з належним державним управлінням могли разом подбати про те, щоб на цю високу посаду знайшлося більше гідних кандидатів.

Невтручання діє тоді, коли система працює на основі розумних правил, яких усі дотримуються. Уряд не має втручатися в роботу органів кримінальної юстиції і вже напевне у видавання чи блокування ордерів на арешт. Це справа прокурорів і суддів. Та що робити, коли така країна, як Росія (тепер, а згодом це може бути Китай), свідомо застосовує ці інструменти в політичних цілях.

Найвідомішою жертвою такої тактики є Білл Бравдер – колишній фінансист, чийого бухгалтера-аудитора Сергія Магнітського 2009 року забили до смерті в московській в’язниці. Бравдер став ревним захисником прав людини, і Кремль тепер намагається зобразити його злочинцем-утікачем. Нещодавно він був в Іспанії, де тамтешня поліція заарештувала його в готельному номері, підтвердивши свої повноваження цидулкою від російського бюро Інтерполу. Та вийшло так, що Бравдер має впливові зв’язки в мас-медіа й надійну юридичну підтримку, тож за кілька годин його звільнили. Він стверджує, що РФ уже сім разів домагалася його арешту та екстрадиції.

Читайте також: Атака грішми: коли банки страшніші за танки

Захід жодним чином не може адекватно на це відреагувати. Може, треба спробувати виключити Росію та Китай з Інтерполу? Може, слід змінити нашу співпрацю з цим міжнародним органом? Може, варто заснувати нову організацію для країн, які розуміють і дотримуються верховенства права? На ці питання немає простих чи очевидних відповідей. Міжнародна співпраця в галузі кримінальної юстиції завжди недосконала. Навіть між країнами-однодумцями, як-от Велика Британія та Сполучені Штати, відмінності в правових системах і дискреційних повноваженнях можуть спричиняти суперечки та серйозні політичні конфлікти.

Досить тішитися ілюзією, ніби Росія та Китай – нормальні держави, із якими можна мати добрі дипломатичні відносини. Їх слід вважати країнами-паріями, так само як Північну Корею або Іран. Хоча, звісно, перші значно більші, багатші та мають кращі зв’язки. Нам потрібні економічні й політичні відносини з ними. Та не варто обманюватися щодо того, з ким маємо справу: ці держави викрадають і вбивають людей – такі в них інструменти державної політики (до речі, те саме стосується й Саудівської Аравії). Вони не зацікавлені в тому, щоби грати за правилами міжнародної системи, їм ліпше експлуатувати та зловживати ними для реалізації політичних устремлінь. Щойно ми це усвідомимо, матимемо шанс захистити себе та своїх союзників.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Едвард ЛУКАС


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини