Отже, воєнний стан запроваджено, його параметри вам уже відомі.

По-перше, хотілося б, аби всі, хто кричав учора, 26 листопада, про скасування виборів і диктатуру, сьогодні визнали, що не мали рації. Як не публічно, то хоч самим собі. Хоча би перед собою треба бути чесними.

Читайте також: Випробування на адекватність і єдність

По-друге, хотілося б, аби всі, хто роками волав про необхідність воєнного стану, а нині каже про його недоречність, пішли й ударилися головою об стіну. Кажуть, це допоможе бути послідовнішими.

Третє. Ви всі вчора бачили, як працює парламентаризм. За всіх ексцесів, за всієї ганьби вчорашнього засідання, парламент створює баланс влади. Навіть покидьки, що не мають на меті нічого, крім особистої влади й особистого збагачення, все одно працюють на збереження демократії. Так працює парламентаризм. І це добре. Добре мати хоч такий парламент, ніж диктатуру, якій нема чого протиставити. Пам'ятайте це, коли волатимете про сильну руку. У Росії сильна рука є, хочете так?

Читайте також: Відповіді на основні питання щодо воєнного стану й азовського загострення

Четверте. Наш парламент міг би бути кращим, якби були кращими виборці. Вже багато разів сказано: подивіться на вчорашнє засідання і зрозумієте, як Україна втратила державність сто років тому.

Але виборці за п'ять років сильно опустилися вниз. Тож наступний парламент буде значно, значно гіршим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram