Здатність зробити правильний життєвий вибір залежить не лише від наших аналітичних здібностей, але й часу, коли ми його обмірковуємо. Як свідчать дослідження, деякі рішення краще ухвалювати взимку, тоді як інші – в теплу пору року. Але які коли?

Коли перед нами постає важливий життєвий вибір, ми зазвичай концентруємося на тому, що нам треба вирішити.

Якщо у вас дійсно аналітичний склад розуму, ви замислитеся й над самим процесом ухвалення рішення. Можливо, ви складете список за і проти або застосуєте більш складний алгоритм.

Читайте також: Як впоратися із тривогою – поради психолога та психотерапевта

Ви можете ретельно вивчати питання або, навпаки, покластися переважно на інтуїцію.

Але не менш важливим є й питання, коли саме ухвалювати рішення.

Для кардинальних змін у житті – щодо переходу на іншу роботу чи купівлі будинку – ідеальним часом здається січень. Ну, принаймні, для ухвалення такого доленосного рішення.

На новорічні свята у нас зазвичай більше вільного часу, щоби замислитися над своїм життєвим вибором. Ми складаємо список новорічних обіцянок та обговорюємо свої життєві плани з близькими людьми.

Але чи дійсно січень – найбільш вдалий для цього час?

Відповідь залежить від вашого настрою.

Багато хто з нас відчуває себе взимку менш енергійним і оптимістичним, ніж в інші пори року. А дехто й взагалі страждає від сезонної депресії.

Сезонний афективний розлад (SAD), який виражається в періодах депресії в зимові місяці, насамперед поширений у північних широтах.

За даними одного огляду досліджень, майже 10% мешканців північної півкулі, зокрема Північної Америки, страждають на цей розлад.

Від сезонної депресії потерпають і 7,5% швейцарців, як з'ясувало дослідження, яке проводилося протягом понад 20 років.

Чому навесні більше самогубств?

Іноді симптоми тривають довше. Ще одне дослідження показало, що американці, які мають сезонну депресію, відчувають її симптоми протягом майже 40% року.

Але навіть ті, в кого SAD не діагностують, також часто відчувають, що їхній настрій загалом взимку погіршується.

Але ваш настрій впливає не лише на те, як ви почуваєтеся, але і на вашу здатність ухвалювати рішення.

Хоча тут все не так однозначно. І поганий настрій далеко не завжди означає, що ви зробите неправильний вибір.

Хто не ризикує... у того депресія

Пригнічений стан змушує нас максимально уникати ризиків. Дослідники пояснюють це зниженням здатності відчувати насолоду.

Тобто людина в депресії не реагує на можливість отримати вигоду або винагороду так само позитивно, як людина в нормальному емоційному стані.

Наприклад, під час карткової гри учасникам з депресією важче запам'ятати виграшні комбінації карток. Вони також менш схильні ризикувати, дотримуючись безпечного вибору, що помітно знижує їхні шанси на виграш.

Хоча це – висновки лабораторних досліджень, є докази, що й в реальному житті люди поводяться схожим чином.

Чи може день народження передвіщати долю?

Люди із сезонною депресією будуть більш стриманими у своїх фінансових рішеннях взимку, ніж ті, хто не страждає на помітне погіршення настрою.

Втім, коли йдеться про ухвалення важливого рішення, обережність – не погана риса.

Насамперед тому, що більшість психічно здорових людей схильні навпаки надто оптимістично оцінювати ситуацію.

Більшість з нас упевнені, що з нами не станеться чогось поганого (ми не захворіємо на рак і не потрапимо в автокатастрофу), хоча статистика свідчить зовсім про інше.

Майбутнє ми також схильні бачити крізь рожеві окуляри, нам здається, що ми матимемо більше професійних можливостей або що наш відпочинок буде неймовірним.

І ми також переконані, що ми більше контролюємо своє життя, ніж це є насправді, насамперед коли ми добровільно беремо участь у якихось подіях.

Очевидно, що люди в депресивному настрої, які мають більш песимістичний погляд на світ, не потрапляють у цю пастку.

Чому песимісти більше заробляють і довше живуть?

Такий "депресивний реалізм" означає, що вони точніше оцінюють час та краще прогнозують, як на них вплинуть рішення інших людей.

І вони здатні уникати квапливих рішень, на відміну від своїх більш оптимістично налаштованих знайомих.

З іншого боку, у людей в пригніченому стані менше розвинута здатність до прогнозування.

Як показали дослідження, люди з депресією менш точно, ніж здорові учасники експерименту, передрікали результати чемпіонату світу з футболу.

Але й тут не все так просто. Хоча оптимісти дійсно схильні прикрашати майбутнє, вони також більш здатні здійснити омріяне.

Оптимізм асоціюють з успіхами в кар'єрі та стосунках і міцнішим здоров'ям.

Багаторічні дослідження свідчать, що причинно-наслідковий зв'язок тут не лише "я оптиміст, тому що я добре почуваюся", а й "я добре почуваюся, саме тому, що я оптиміст".

Читайте також: Как говорить с детьми о военной агрессии, терактах и нападениях – психолог

Наприклад, в одному дослідженні взяли участь 97 тисяч жінок, у жодної з яких на початок дослідження не було важких захворювань, як-от рак чи серцево-судинні хвороби.

Чи справді негативні думки впливають на здоров'я?

Через вісім років в оптимістично налаштованих учасниць дослідження цих хвороб було виявлено помітно менше, ніж у песимісток.

Ну, а для ухвалення життєво важливого рішення краще таки почекати, доки довший світловий день не сприятиме більш піднесеному настрою.

Симптоми депресії можуть помітно перешкоджати процесу прийняття рішень. Адже в пригніченому стані ми стаємо більше нерішучими і нас більше, ніж зазвичай, роздирають суперечності.

Зв'язок між настроєм та здатністю ухвалити правильне рішення – доволі складний. Але варто спитати себе, який саме вибір вам належить зробити.

Якщо рішення несе в собі ризики великих втрат, тобто вимагає обережності і реалістичного прогнозування, тоді зима – чудовий час для його обміркування.

А якщо це рішення містить елемент гри, якщо воно передбачає певну невизначеність результату, тоді, напевно, краще скористатися своїм більш легковажним літнім гумором.

А якщо ваш розум взагалі відмовляється робити вибір, доведеться почекати повернення сонця.

Хтозна, можливо, сонячні промені не лише розгонять ваш похмурий настрій, але й зроблять вас більш рішучими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram