Серед затриманих Російською Федерацією екіпажів катерів "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксиру "Яни Капу" є представники Служби безпеки України: Василь Сорока, який "неодноразово виконував бойові завдання у районі проведення АТО та ООС", та Андрій Драч, який "у 2014 році відмовився перейти на бік Росії під час анексії Криму". Про це повідомив начальник Апарату СБУ Ігор Гуськов.

Чи варто було розголошувати такого роду інформацію про попередню діяльність цих працівників СБУ, які в результаті нападу військових РФ на українські судна опинилися в російському полоні? І чим це може нашкодити затриманим? Спробуємо розібратися.

Загалом присутність працівників українських спецслужб на суднах, які були затримані Російською Федерацією, для них самих є потенційно небезпечною. Вже протягом чотирьох років ми спостерігаємо за судовими процесами, які відбуваються в Криму, і тому досить важко спрогнозувати реакцію окупаційної влади Криму в даному випадку на дії конкретних осіб, тобто працівників українських спецслужб.

Читайте також: The Washington Post: Позволит ли Трамп Путину захватить Азовское море?

З одного боку, інформація про затримання Росією не тільки цих працівників спецслужб, але й військовослужбовців, що перебували на українських суднах, безумовно, має бути облікована на державному рівні. Та й загалом, в Україні ще у 2014 році мав би бути створений загальний реєстр полонених, зважаючи на кількість затриманих Росією українців.З іншого боку, склалася дуже ризикована ситуація. І ризик пов’язаний із тим, що можуть бути влаштовані різного роду провокації – ми не знаємо, як дані про затриманих можуть бути використані, якщо вони є у відкритому доступі. Зокрема, це стосується контакту з родичами затриманих.

Оприлюднення імен затриманих співробітників СБУ і відомостей про те, чим вони займалися раніше, може виявитися небезпечним саме для цих людей, які перебувають у російському полоні. Адже, в принципі, робота працівників спецслужб, виходячи з нормативного регулювання їх діяльності, передбачає певний режим таємності. З юридичної та суто людської точки зору, я би застерігала від публікації інформації про цих двох українців, працівників спецслужб.

Можливо, достатньо було б підтвердити інформацію про їх затримання, адже зараз затримані українські моряки, в тому числі й ці двоє працівників наших спецслужб, проходять через судові процедури в Росії, і дані про них все одно були б опубліковані російською стороною. Тому, можливо, це й на краще, що Україна не заперечує того факту, що працівники її Служби безпеки є серед затриманих. Але видавати більш детальні відомості у відкритий доступ, напевно, не варто було, аби унеможливити певні зловживання.

Проте існує ризик, що після таких заяв у СБУ – що один із затриманих виконував бойові завдання на Донбасі, а інший залишився вірним присязі під час окупації Криму, цих двох українців у Росії будуть допитувати особливо суворо. Адже, зважаючи на те, як окупаційні органи поводилися раніше із затриманими в Криму – людьми, які займалися якоюсь волонтерською діяльністю або підтримували Україну, я не виключаю, що до цих двох затриманих українців з боку російських спецслужб буде більш жорстоке ставлення, ніж до інших членів екіпажів.

Наразі складно спрогнозувати подальший розвиток подій, і як цю інформацію про наших полонених може використати російська сторона в своїх цілях, але зараз очевидно, що судовий процес над ними буде. Проте – що буде пред’явлено з російського боку? Це може бути все, що завгодно. І справи українських політв’язнів у Криму та Російській Федерації це доводять. Варто лише пригадати історію з Клихом і Карп’юком та їхнє засудження в Чечні. Тож усе може бути – це тепер залежатиме від окупаційних органів та процесу.

Читайте також: "В ФСБ умеют это делать. После второго раза ломаются почти все", – Бабченко о "видеопризнаниях" украинских моряков

Варто зазначити, що, якщо подивитися оприлюднені росіянами відео допитів затриманих моряків, то, судячи з характеру їх мови, з їх постави та поведінки на відео, можна говорити про те, що щодо них були застосовані певні методи тиску. Тому я не виключаю, що ситуація з нашими працівниками спецслужб може бути значно гіршою, ніж з іншими членами екіпажів. Так само і поведінка Росії щодо них може бути іншою. Цілком припускаю, що того працівника СБУ, який був у Криму в 2014 році, спробують звинуватити у зраді та шпигунстві. Все може бути, бо Росія за чотири роки нам довела, що вона не обмежується у своїй діяльності правовими методами та позицією національного і міжнародного права. Тому може бути все, що завгодно.

Якщо загалом говорити про перспективи звільнення українських моряків, то можна сказати точно одне: без допомоги міжнародної спільноти, їх навряд чи вийде звільнити. Зараз буде важливим аналіз і правильна кваліфікація ситуації, яка склалася при затриманні українських суден, саме на міжнародному рівні і за допомогою Радбезу ООН. Це може вплинути на скоріше звільнення цих 24 українців. Але якщо все вирішуватиметься під час перемовин між двома сторонами – Україною і Росією, я думаю, у нас просто збільшиться список політв’язнів, до якого додадуться прізвища цих моряків. Сподіваюся, що міжнародна спільнота правильно оцінить цю ситуацію з точки зору міжнародного права, що дозволить швидше звільнити наших людей з російського полону.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram