Інколи особливо важливо розуміти історію питання, аргументи сторін, причини рішень або їх відсутності.

Президенту та МЗС знадобилося "лише" 4 роки, щоб "прозріти" нарешті, зайняти державницьку позицію та пристати на вимоги нашої фракції та інших патріотичних сил у Парламенті щодо необхідності розірвання ганебного Договору про вічну дружбу з агресором – Російською Федерацією.

Ще на початку 2015 року Борис Іванович Тарасюк з колегами з інших фракцій зареєстрував Законопроект за номером 0005 про припинення дій положень цього Договору "про дружбу". Це було одне з перших питань цього Парламенту!

Так само, як питання розірванні дипвідносин (проти чого до сих пір виступає Президент та МЗС), як і питання введення воєнного стану (за яке нас 4 роки таврували "рукою Кремля"), – всі ці питання – прямо саботувало МЗС, Президент, його Адміністрація та представники його фракції.

Тоді Комітет із закордонних справ дав лише 2 голоси "За" скасування окремих статей договору і виступив категорично проти розірвання Договору! 2 голоси. 

Тоді ж активні голосні представники Президента у Раді, пан Клімкін, пані Зеркаль та депутати БПП на ефірах – кричали, що розірвання договору – це "голий популізм", це "гра на руку Кремлю" і ще "страшне порушення Мінських угод". І, звісно, що всі, хто згадую про потенційне розірвання – є зрадниками та самим злом.

Так само, як сьогодні – виявляється, є зрадниками та рукою Кремля всі, хто не славить мудрого Президента та задає питання щодо торгівлі з агресором та дип зв'язків, або питання про припинення, а не денонсацію Договору.

То чому ж 4 роки не розривали Договір про дружбу з РФ? І чому сьогодні наважилися "припинити" його дію з 1 квітня – тобто лише з каденції наступного Президента України?

До вашої уваги нижче в тексті та на фото: позиція МЗС та найближчих поплічників (*) Президента щодо того, чому ніяк не можна зупинити/припинити чи розірвати договір про дружбу з РФ.

Тут аргументи від:

• "це протирічить Мінським угодам, тому ні" – до –

• "Різкі дії, пов'язані із відносинами з РФ – не на нашу користь" (які відносини?!) – до -

• "Ми категорично проти, бо нам судитися на основі цього договору" – і до зовсім маразматичного -

• "Це може означати відмову України від визнання Росії як суверенної держави" (??) та –

• "це позиція Держдуми Росії, що договір треба розірвати", а "ми вимагаємо його виконувати" (прекрасно;).

Звісно, будь-хто, хто колись вивчав міжнародне право, чи читав Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1969 року – знає, що це маячня і намагання непрофесійно прикрити просте політичне небажання припиняти дію Договору з агресором. 

Пан Професор Василенко ще у 2015 говорив тоді на Комітеті, що така позиція МЗС та Президента є: "бездоганною... але от тільки за умови мирного часу та дружніх відносин двох країн". І просив прокинутися МЗС від сну, побачити реальність та захищати державні інтереси.

Але представники МЗС, голова Фракції Президента у ВР та Віце-спікер парламенту тоді не один раз заявляли, що припинення/денонсація договору чи навіть окремих його статей – це тези Путіна, і цього як раз і хоче РФ.

Це незмінна вічна риторика на всі випадки, бо і зараз всі, хто ставить під сумнів на 4-му році війни дії нашого мудрого Гаранта та МЗС – оголошуються ворогами та зрадниками. На жаль, головними ворогами Порошенка у воюючій країні виявилися – не російські олігархи та куми Путіна, а усі думаючі українці. 

На жаль, подвійні стандарти, гібриди та вічний піар – ось ваші "мова віра армія".

Читайте також: Парламент вирішив розірвати угоду про дружбу з Росією

А зовнішня політика – має бути чіткою, зрозумілою та позбавленою подвійних стандартів.

То що ж мала зробити Україна ще в кінці 2014 – на початку 2015 років? Коротко:

• назвати війну війною – а не АТО;

• ввести воєнний стан в окремих районах двох областей Донбасу для переведення економіки на воєнні рейки;

• назвати РФ чітко країною агресором та вимагати консультацій з приводу гарантій захисту, наданих нам у Будапештському меморандумі;

• розірвати дип відносини з РФ;

• розірвати Договір про вічну дружбу з агресором, відповідно до принципів міжнародного права та Віденської конвенції про міжнародні договори 1969 року та у зв'язку із порушенням РФ великої кількості статей Договору, і – збирати докази та подавати позови проти РФ до міжнародних судів та арбітражів; в тому числі про компенсацію;

• переглянути усю договірну базу з РФ та визначити, які договори були прямо порушені і йти за такою самою процедурою розірвання та судових позовів.

Все інше – "від лукавого". Ой, вибачте, в вашому випадку – від "Медвечука" та його нічних візитів. 

--

П.С. Повний перелік документів із виділеними цитатами, текстами та описом ви знайдете тут: https://t.me/XrumMP #архівиНЕгорять

Читайте також: Припинення дії Договору про дружбу між Україною і Росією: як відреагує "кремлівський ведмідь"

(*) обурена якоюсь образою своєї колеги на слово "поплічники". Буду використовувати і пропагувати це чудове українське слово, що з українського словника означає:

"Товариш, співучасник в якій-небудь справі, сподвижник. Той, хто допомагає в якій-небудь роботі; помічник, підручний. Той, хто поділяє напрямок чиїх-небудь думок, дій; прибічник, однодумець." Та просто комплімент)

– Стенограма засідання Погоджувальної ради ВРУ від 15 січня 2018 року 

– Стенограма засідання Комітету у закордонних справах від 25 березня 2015 року

– Стенограма засідання Комітету у закордонних справах від 25 березня 2015 року

– Стенограма засідання Комітету у закордонних справах від 25 березня 2015 року

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram