Президент Петро Порошенко вніс до Верховної ради проект закону №0206 про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією. А ще у вересні Київ ухвалив рішення про непродовження дії цього договору і направив до Москви відповідну ноту. Таким чином, Україна своєчасно повідомила МЗС РФ про те, що договір не буде пролонгований.

Оскільки договір ратифіковувався Верховною Радою, саме вона має і припиняти його дію. Провести всю процедуру непролонгації договору за всіма правилами потрібно, аби потім, якщо при владі в Україні опиниться «договороспроможна» в розумінні Росії влада, і вона раптом захоче знову повернути цей договір, у Конституційного суду не було підстав визнати, що

Які наслідки матиме непролонгація договору? Як колись казав мій старшина в армії: "Не з розумним шуткуєш". Ми маємо по сусідству абсолютно нецивілізовану країну, в якій існує диктатура. Диктатор вирішує, що робити: якщо він хоче провести війну, він перекидає танки і літаки на український кордон; або якщо захотілося йому в нейтральних водах напасти на українські кораблі, він це робить. Наш ворог виходить зі своїх власних міркувань, і жодні юридичні або правові моменти тут не мають ніякого значення.

Читайте також: РФ уверенно превращается в Северную Корею

Путін – не цивілізована людина. Це все одно, що говорити про норми міжнародного права з Адольфом Гітлером. З ним про це намагалися говорити в 1938 році, але дуже дорого за це поплатилися. Те саме зараз відбувається і з Путіним.

Тому ніхто зараз не скаже, якими будуть наслідки. Я думаю, що фактичні наслідки будуть не стільки від скасування самого договору, а більше від того, що Путін просто нервує, що Україна все більше виходить з-під його впливу. Його надзвичайно дратує надання Томосу українській церкві – сподіваюсь, у грудні цю процедуру завершать, і тоді буде можливий достатньо масовий перехід православних парафій з МП до УПЦ. Це може викликати просто психічний зрив у Путіна. Аналогічну реакцію може викликати голосування ВР за внесення змін до Конституції щодо наших прагнень в ЄС і НАТО. А може – і якийсь небажаний для нього результат президентських виборів. Тобто агресію може спровокувати що завгодно.

Правові ж наслідки настають завжди, якщо угода розривається в неправомірний спосіб – такий, що не виписаний у самій угоді. Однак, оскільки ми повноцінно дотрималися процедури, жодних правових негативних наслідків для нас не настане. Ми дісталися того моменту, коли Договір про дружбу можна припинити офіційно. Це і відбувається.

Для України після припинення дії Договору про дружбу з РФ не настане жодних змін.

Наприклад, зникне положення, яке для нас було ущербним. Росія його теж мала б виконувати, але не виконувала. Йдеться про те, що перед тим, як вступати в будь-які міжнародні об’єднання або шукати партнерів і підписувати з ними угоди, Україна мала консультуватися про це з Росією. Москва не могла накласти вето, але ми мусили з нею консультуватися.

Тобто, якщо ми хотіли вступити в якесь об’єднання, яке Росія вважала шкідливими для себе або небезпечним – ЄС або НАТО, вона могла наполягати на тому, щоб ми цього не робили. Бо в Договорі про дружбу написано, що ми не маємо права вступати в ті об’єднання, які можуть бути шкідливими для іншою сторони. І Росія відповідно – теж. Росія, коли створювала Митний союз, із нами чомусь не консультувалася. Але від нас цього вимагали, коли мова заходила про НАТО і ЄС.

Втім, тепер цієї норми більше не буде.

Крім того, в Договорі про дружбу з Росією була позитивна для норма, що обидві країни надають громадянам другої сторони такі самі права, як і своїм громадянам. Це мало б означати, що українські громадяни в Росії можуть працевлаштовуватися без жодних додаткових дозволів, на тих самих правах, що й росіяни. Але Росія цього не виконувала з першого дня укладення договору. Росія все одно вводила окремі правила, дозволи, реєстрації для працівників з України. Тобто єдина норма, яка була вигідна українцям, жодного дня не діяла. Тож тут ми теж не втрачаємо.

А все інше є в міждержавних угодах, які продовжують діяти.

Розірвання рамкової угоди (а Договір про дружбу – це рамкова угода) не веде до припинення дій тих угод, які були ухвалені на її основі. Існує угода про кордони, в якій виписано чітко наші кордони, згідно з якою Донбас є територією України, і Крим є безумовною територією України. Єдине – не виписано лінію кордону в Азовському морі. Отже, ця угода залишається чинною і не припинить свого існування слідом за Договором про дружбу. Будь-які інші угоди теж автоматично не припиняють своєї дії, доки ми з них не вийдемо в такий самий спосіб, який виписаний цими угодами або нормами міжнародного права.

Читайте також: Якби РФ збиралася "напасти", то неодмінно підписала б якісь договори "про мир і дружбу"

Тож неправду кажуть ті, хто стверджує, що Україна, вийшовши з Договору про дружбу з РФ, немає жодного договору, де б стверджувалося, що Росія визнає нашу територіальну цілісність. Бо є інші угоди, і вони зберігаються.

Чи зможе Росія якимсь чином використовувати в своїх цілях відсутність дії Договору про дружбу? РФ зможе виправдовувати свої дії в очах своїх громадян. А для міжнародного співтовариства, де діють норми міжнародного права, це не матиме жодного значення. Окремі заяви – якщо Україна ліквідує цей договір, значить, у Росії немає по відношенню до нас жодних зобов’язань щодо її територіальної цілісності – це повна брехня, бо є інша угода, яка чітко визначає кордони. І там не написано, що танками чи гумконвоями можна безконтрольно перетинати кордони.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram