MENU

Наші інші: ми – це також і вони

1615 0

Днями у львівському видавництві "Човен" вийшла книжка "Наші Інші" авторства репортерки, дослідниці репортажу та колишньої дописувачки "Дня" Олесі Яремчук. Збірка розповідає про життя національних меншин – румунів, угорців, волохів, шведів, кримських татар, поляків, словаків-ліптаків, ромів, гагаузів, німців, чехів, турків-месхетинців, євреїв – в Україні. Власне кажучи, про кожну з цих національних меншин Олеся Яремчук написала художній репортаж.

Книжка ця має три основні плюси. По-перше, вона добре й цікаво написана. По-друге, в ній ідеться не про якесь теоретичне життя "національних меншин", а про історію й сьогодення конкретних, живих людей. Це не суха статистика – мовляв, Україна багатонаціональна країна, в нас живе стільки-то тисяч румунів, а ще в нас є стільки-то тисяч гагаузів. Авторка завдала собі клопоту й поїхала до цих людей додому, у віддалені провінційні села різних областей, щоб на власні очі побачити умови, в яких вони живуть, пересвідчитися, наскільки добре збереглися їхні рідні культура й мова, почути їхні приватні історії. Адже через історію однієї людини та її сім’ї можна показати панораму життя цілої національної меншини, всього регіону, України.

Читайте також: Що Україна може зробити для кримських татар

Третім і найважливішим плюсом цієї книжки є її концепція, що відображена вже в назві – "Наші Інші". Ясна річ, спочатку така назва викликає спротив, бо в ній вчувається відлуння орієнталізму: є ми, а є ще й наші (тобто належать нам) інші. Вони такі цікаві, погляньмо на них, це ж така екзотика – їхні мова, культура, релігія, барвисті костюми й дивні страви! Втім, ця дещо провокаційна назва доречна, адже авторка намагається зняти, стерти лінію умовного поділу між "нами" й "ними", показуючи, що "ми" – це також і "вони". Адже представники національних меншин, що живуть в Україні – це громадяни України, це і їхня рідна земля також, а їхні культура й історія збагачують нас. Треба визнати: цей, заснований на рівності й емпатії, підхід авторки в ненав’язливий спосіб відкриває перед нами палітру етнічного різноманіття України.

Втім, національностей в Україні набереться півтори сотні, тож зрозуміло, що чотирнадцять історій "Наших Інших" – цікава, та все ж далеко не повна картина української мультикультурності. На мій погляд, гостро бракує книжці історії про найбільшу нацменшину України – мільйони росіян, що здавна живуть у нашій країні. Кількість росіян в Україні, їхній вплив, сусідство нашої держави з Росією і спазми так званого "руского міра" (російської культури й ментальності) не перше століття ставлять під сумнів саме існування України, української ідентичності. Зрештою, побачити їх не як "украинцев", а саме як національну меншину в Україні  – вже було би проривом.

Читайте також: Сага, за якою можна знімати пригодницький серіал про життя українських піонерів у Канаді

Під час презентації книги в Ужгороді хтось із публіки запропонував чудову ідею – як гарно було б, якби Олеся Яремчук написала другий том. Про українців, що живуть в інших країнах як національні меншини. "Наші як інші" – про життя усіх хвиль української еміграції в сусідніх країнах, Європі й Азії, обидвох Америках, Австралії й Африці. Здається, авторка ідеєю зацікавилася. Із нетерпінням чекаємо!

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Андрій ЛЮБКА


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  

Новости